Дослідник представив нову модель для вимірювання свідомості різних систем. Вона дозволяє порівнювати людей, тварин і штучний інтелект. За прогнозами, ШІ може досягти свідомості протягом найближчих 10–15 років, повідомляє Popular Mechanics.
У дослідженні інженера Маріуса Бодеа з Технічного університету Клуж-Напока, опублікованому в журналі Cognitive Processes, пропонується так звана структура оцінки свідомості (Consciousness Score, CS). Вона не надає прямого визначення свідомості, але дозволяє виявляти її прояви як у біологічних, так і в штучних системах.
“Визначення свідомості повинно застосовуватися не лише до біологічних об’єктів, а й до синтетичних, зокрема до штучного інтелекту. Крім того, воно має виходити за межі видів, субстратів і конструкцій. Воно повинно однаково застосовуватися до людського мозку, нервової системи восьминога або до високорозвиненого ШІ,” — зазначив Бодеа.
Запропонована модель використовує логарифмічну шкалу з п’ятьма параметрами: рівень інтелекту, сенсорні входи, паралелізм, метакогнітивну складність і здатність до обробки даних. Це дозволяє порівнювати різні рівні свідомості — від простих рефлекторних систем до гіпотетичного надінтелекту.
Згідно зі шкалою, доросла людина має показники в діапазоні 500–800, тоді як малюк — близько 100. Найнижчі значення відповідають простим організмам, а найвищі — теоретичному рівню “trans-sapiens”, який описує надлюдський або суперінтелект.
Як повідомляє Popular Mechanics, вищі показники свідчать про більшу автономність, адаптивність і здатність до саморефлексії. Водночас сучасні системи штучного інтелекту ще не мають ключових характеристик свідомості, таких як емоційний досвід або “автономія волі”.
Попри це, сучасні моделі вже демонструють окремі “протосвідомі” риси завдяки високій обчислювальній потужності. Зокрема, рівень систем на кшталт ChatGPT-4 оцінюється нижче порогу в 100, але близький до нього.
Бодеа вважає, що подальший розвиток великих мовних моделей і нейроморфних обчислень — імітації нейронних мереж людського мозку — може прискорити цей процес. Водночас він визнає, що такі прогнози залишаються невизначеними.
“Зрештою, порівняння біологічної та синтетичної свідомості має не лише наукове, а й екзистенційне значення. Незалежно від того, чи стане синтетична свідомість дзеркалом, партнером чи суперником, її поява докорінно змінить філософський, технологічний та моральний ландшафт цивілізації,” — підсумував дослідник.
Як зазначає Олексій Костенко в інтервʼю Оксані Онищенко під назвою “Цифрові судді, штучне суспільство і віртуальні громадяни: як ШІ змінює цивілізацію”, розвиток штучного інтелекту веде до виникнення цифрових суб’єктів та “симулякрів” суспільства, що змушує людство переосмислювати поняття правового статусу та особистої безпеки. Експерти підкреслюють необхідність створення міжнародного цифрового кодексу, оскільки майбутні конфлікти перемістяться у віртуальні світи, де головною зброєю стане маніпуляція свідомістю та інверсія реальності.