Вчені запустили мох в космос – понад 80% спор проросли після 9 місяців на МКС – новини науки

Науковці виявили, що спори Physcomitrium patens залишилися життєздатними після екстремальних умов орбіти.

Спори моху, які дев’ять місяців знаходилися на зовнішньому боці Міжнародної космічної станції (МКС), успішно повернулись на Землю і зберегли здатність до розмноження, пише LiveScience. Дослідники повідомляють, що понад 80% спор Physcomitrium patens залишилися життєздатними після тривалого перебування у відкритому космосі. 

Мох відомий своєю здатністю виживати в таких екстремальних умовах, як Гімалаї чи Долина Смерті. Саме ця стійкість зробила його перспективним об’єктом для випробувань у космічному середовищі, де організми стикаються з радіацією, перепадами температур та зміненою гравітацією. Дослідники зазначають, що попередні експерименти з рослинами у космосі здебільшого фокусувалися на бактеріях або сільськогосподарських культурах, але не на мохах.

У межах нового дослідження, опублікованого в журналі iScience, команда спершу протестувала три типи клітин P. patens на предмет стійкості до ультрафіолетового випромінювання, холоду та перегріву. Найкращі результати показали спорофіти – структури, що містять спори та забезпечують розмноження виду. 

Саме їх помістили до спеціальної експонуючої установки на зовнішній панелі японського модуля Kibo (“Кібо”), де мох пробув близько дев’яти місяців у 2022 році. На основі отриманих даних учені створили модель, яка передбачає, що спори моху можуть витримувати умови космосу до 5600 днів, тобто майже 15 років.

“Дивно, але понад 80% спор вижило, і багато хто проріс нормально”, – зазначив провідний автор дослідження Томомічі Фудзіта з Університету Хоккайдо Live Science.

Після повернення на Землю виявилося, що більшість космічних факторів – вакуум, мікрогравітація та температурні коливання, не завдали значної шкоди зразкам. Водночас вплив світла, особливо ультрафіолету, мав відчутні наслідки: рівень хлорофілу А та інших пігментів для фотосинтезу знизився, що вплинуло на подальший ріст. 

Попри часткові пошкодження, спричинені умовами відкритого космосу, мох P. patens продемонстрував значно вищу життєздатність, ніж інші види рослин, протестовані в аналогічному середовищі раніше. Дослідники припускають, що захисна губчаста оболонка спор допомагає протистояти УФ-випромінюванню та зневодненню.

“Ця захисна роль, можливо, виникла на ранніх етапах історії наземних рослин, щоб допомогти мохам колонізувати наземні середовища існування”, – пояснив Фудзіта.

Учені припускають, що такі результати можуть мати практичні наслідки для майбутніх космічних місій. За словами Фудзіти, “успіх спор у космосі може запропонувати біологічний трамплін для побудови екосистем за межами нашої планети”. Дослідники планують розширити експерименти на інші види, щоб глибше зрозуміти межі життєздатності рослин у космічному середовищі.

Раніше британські вчені з Кентського університету успішно виростили чайні рослини в імітаторі місячного реголіту, підтвердивши життєздатність сільського господарства на Місяці. Це відкриття забезпечить астронавтів свіжими продуктами без необхідності постійного й коштовного доставлення вантажів із Землі.