Вчені виявили зуб неандертальця, що має отвір, що свідчить про те, що ці давні люди практикували стоматологію.
Дослідники виявили зуб неандертальця зі слідами буріння.
Науковці знайшли в печері на Сибірському регіоні зуб неандертальця, що має вік 60 тисяч років, з отвором, який не може бути пояснений лише карієсом. Це, ймовірно, є свідченням найдавнішого відомого стоматологічного втручання, повідомляє Live Science.
Дослідники підкреслюють, що у цього давнього предка людей, ймовірно, тривалий час спостерігалася серйозна зубна інфекція. У періоди, коли добування їжі було надзвичайно складним, сильний зубний біль, що заважає харчуванню, міг стати питанням життя і смерті.
На думку вчених, цю проблему неандерталець вирішив, здійснивши першу стоматологічну процедуру. Він просвердлив кореневі канали кам’яним інструментом, щоб видалити уражену пульпу. Чи зробив він це самостійно, чи отримав допомогу, достеменно невідомо.
Зуб був знайдений ще в 2016 році, але питання про походження отвору залишалося невирішеним. Наразі дослідники провели серію експериментів із зубами сучасних людей, які продемонстрували, що отвір міг виникнути лише внаслідок навмисного свердління.
“Той факт, що було здійснене це інвазивне лікування, і особа вижила, змушує мене вважати, що це ще один приклад справді глибокого розуміння людської біології та необхідності втручання, характерного для неандертальців”, — зазначив співавтор дослідження Джон У. Олсен, почесний професор антропології Університету Аризони.
Мікроскопічний аналіз неандертальського моляра виявив дві зони глибокої демінералізації, що свідчать про серйозний карієс. Одна з цих зон карієсу розташовувалася в місці контакту зуба з яснами. Тут дослідники виявили прямі борозенки, які характерні для слідів свердління зубів.
Інша пошкоджена ділянка перекривала порожнину на поверхні зуба, яка мала розміри 4,2 міліметра в довжину, 2,8 міліметра в ширину і 2,6 міліметра в глибину. Уздовж верхнього краю цього отвору були помітні крихітні сліди.
Потім команда провела експерименти на трьох зубах сучасних людей, щоб визначити, які інструменти та рухи необхідні для відтворення цих слідів. Це показало, що борозенки могли бути створені обертальними рухами невеликих кам’яних знарядь, виготовлених з місцевої яшми. Раніше в цій же печері були знайдені численні приклади знарядь з довгими, тонкими, загостреними кінчиками, які могли використовуватися для цієї мети.
Сліди жування, накладені на борозенки навколо порожнини, свідчать про те, що ця особина “не лише пережила операцію, — зазначив Олсен, — а й прожила досить тривалий час, що дозволило її звичайній жувальній активності почати стирати сліди первісного свердління”.
Грегоріо Оксілія, стоматологічний антрополог з Вільного Середземноморського університету в Італії, який не брав участі в дослідженні, зазначив, що “це свідчить про те, що корені інвазивної медицини та хірургії належать не лише Homo sapiens, але є частиною більш широкої спадщини, яку розділяють наші найближчі родичі”.
Вік найдавніших слідів лікування карієсу, проведеного Homo sapiens, становить 14 тисяч років, їх виявили на території сучасної Італії. Нове відкриття відсуває часові рамки виникнення навмисної стоматології на 45 тисяч років і, як зазначив Оксілія, “фундаментально змінює наше розуміння еволюції охорони здоров’я людини”.
Раніше вчені провели сканування мозку людей і порівняли його з мозком неандертальця. В результаті вони дійшли висновку, що Homo sapiens пережили своїх родичів не завдяки більш розвиненому мозку.