Археологи виявили в Англії поховання епохи вікінгів, яке містить розрізнені останки десяти осіб. Серед них знайдено рештки надзвичайно високої людини, яка перенесла хірургічну операцію на мозку. Це поховання, ймовірно, пов’язане з конфліктами IX століття між саксами та вікінгами, повідомляє Live Science.
Яму досліджували під час навчальних розкопок у 2025 році. Раніше проведені археологічні роботи в цьому районі виявили городище залізної доби, яке функціонувало у II столітті. За межами городища вчені натрапили на яму розміром чотири метри на метр.
Згідно з інформацією Кембриджського університету, археологи виявили там чотири цілі людські скелети, групу черепів без тіл та безліч кісток ніг, які належали молодим чоловікам. Поєднання відрубаних голів і кінцівок, а також свідчення того, що деякі з людей були зв’язані, вказують на те, що вони загинули насильницькою смертю. Проте поховання є незвичайним, оскільки в ньому знайдені як повні скелети, так і їхні частини.
“Можливо, деякі з розчленованих частин тіл раніше виставляли як трофеї, а потім зібрали й поховали разом зі страченими або іншим чином убитими людьми. Окремі частини тіл могли бути в стані розкладання і буквально розпадатися, коли їх опускали в яму”, – зазначив Оскар Олдред, археолог із Кембриджського археологічного підрозділу.
За його словами, в IX столітті територія, яка нині є Кембриджем, була своєрідною “прикордонною зоною” у війнах між саксами та вікінгами. Один зі скелетів датували методом радіовуглецевого аналізу періодом між 772 і 891 роками, тому “ми підозрюємо, що яма може бути пов’язана з цими конфліктами”, — додав Олдред.
Однак відсутність травм, характерних для середньовічних битв, свідчить про те, що чоловіки в ямі, ймовірно, не загинули в бою. “Поховані могли бути жертвами тілесних покарань, і це може бути пов’язано з Вондлбері як священним або відомим місцем зустрічей”, — зазначив Олдред.
Один зі скелетів, похованих обличчям донизу, свідчить про проблеми зі здоров’ям цієї людини. На момент смерті чоловікові було від 17 до 24 років, його зріст становив 195 сантиметрів. Це значний зріст для того часу, оскільки середній зріст чоловіків тоді сягав 168 сантиметрів. У його черепі виявили овальний отвір діаметром три сантиметри, який, ймовірно, був пов’язаний з його високим зростом.
“У цієї людини могла бути пухлина, яка вразила гіпофіз і спричинила надлишок гормону росту”, — зазначила Тріша Бірс, остеолог із Кембриджського університету.
Гігантизм гіпофіза виникає через надмірне вироблення гормону росту в підлітковому віці. Зазвичай це пов’язано з доброякісною пухлиною, яка називається аденомою. Надлишок гормону росту призводить до того, що діти виростають дуже високими. Цей стан може створювати навантаження на кровоносну та скелетну системи, які мають підтримувати великий і важкий організм.
“Такий стан головного мозку призвів би до підвищення внутрішньочерепного тиску, викликаючи головні болі”, — сказала Бірс. Це могло вимагати хірургічного втручання на головному мозку, званого трепанацією, під час якого в черепі просвердлюють або вискоблюють отвір, оголюючи захисні оболонки мозку. За словами Бірс, отвір у черепі чоловіка міг бути спробою знизити тиск.
Нагадаємо, поховання епохи вікінгів, виявлене в Тренделазі в Норвегії, поставило перед ученими історичну загадку. У ньому знайдено останки жінки, біля рота якої акуратно розташували раковини морських гребінців.