Дослідники повідомили, що на старіння людини впливають не тільки внутрішні фактори, такі як генетика. Важливу роль відіграє також географічне положення місця проживання, про що інформує Science Alert.
На думку вчених, це пов’язано з тим, що навколишнє середовище може змінювати активність генів. Це означає, що у двох осіб з подібним генетичним фоном можуть спостерігатися різні моделі старіння та ризику розвитку захворювань.
“Ми вперше провели детальне дослідження людей з різних куточків світу. Це дозволяє нам виявити, які характеристики, такі як метаболіти та мікроби, корелюють з етнічною приналежністю, а які — з географічним розташуванням,” — зазначив генетик Майкл Снайдер зі Стенфордського університету.
У своєму дослідженні вчені залучили 322 особи з усього світу, більшість з яких брали участь в одній з п’яти наукових конференцій, представляючи різні регіони Європи, Східної Азії та Південної Азії. Таким чином, вибірка складалася з груп людей зі схожим походженням, які проживали в різних частинах планети.
Результати дослідження вказали на те, що походження має значний вплив. У людей зі спільною спадщиною спостерігалися спільні генетичні ознаки, мікробіом кишківника та метаболізм, незалежно від їхнього місця проживання.
Зокрема, у людей південноазіатського походження було зафіксовано більш активний імунний нагляд — активне патрулювання імунної системи — у відповідь на інтенсивніший вплив антигенів. У осіб східноазіатського походження виявилися специфічні закономірності метаболізму жирів. А в людей європейського походження мікробіом виявився більш різноманітним у порівнянні з іншими популяціями.
Проте життя далеко від рідного дому супроводжувалося змінами, при цьому в різних популяціях спостерігалися специфічні тенденції. Один з найбільш вражаючих результатів стосувався біологічного віку.
Так, особи, які народилися в Південно-Східній Азії, але проживали за її межами, старіли швидше, ніж ті, хто залишався в цьому регіоні. У європейців ситуація була протилежною: ті, хто залишався в Європі, старіли швидше, ніж жителі Північної Америки.
“Ми були вражені, наскільки послідовно етнічна приналежність впливала на імунітет, метаболізм і мікробіом, навіть коли люди переїжджали на великі відстані. Однак також очевидно, що місце проживання може суттєво впливати на ключові молекулярні процеси — навіть на те, як старіють наші клітини — в різних напрямках залежно від вашої ідентичності. Це підтверджує, що персоналізована медицина повинна враховувати реальну глобальну різноманітність, а не особливості однієї популяції,” — зазначив генетик Річард Анвін з Манчестерського університету у Великій Британії.
Дослідники вважають, що ці відмінності можуть бути зумовлені комбінацією чинників, включаючи харчування, вплив забруднення довкілля, доступ до медичних послуг, стрес, спосіб життя та зміни в мікробіомі кишечника після переїзду.
Важливу роль, за словами вчених, відіграє мікробіом. Деякі кишкові бактерії були пов’язані зі змінами у вмісті жирів, відомих як сфінголіпіди, які, у свою чергу, асоціюються з генами, що беруть участь у підтримці теломерів — захисних ковпачків на хромосомах, які часто пов’язують зі старінням.
Раніше вчені з Франції та Бельгії повідомили, що межі тривалості життя людей ще не досягнуто. Щоб дійти такого висновку, вони проаналізували дані про 450 регіонів Західної Європи, які були зібрані в період з 1992 по 2019 рік.