Тривалий COVID — стан на рівні з інсультом та хворобою Паркінсона — новини науки
Симптоми постковідного синдрому суттєво обмежують повсякденне життя та якість соціальних зв’язків.
Для багатьох людей COVID-19 не закінчується після кількох днів лихоманки, болю в горлі чи кашлю. Всесвітня організація охорони здоров’я (ВООЗ) визначає тривалий COVID як симптоми, що зберігаються щонайменше три місяці після зараження. ScienceAlert повідомляє про нове дослідження австралійських науковців, яке підтвердило, що цей стан має серйозні наслідки для здоров’я, порівняні з інсультом або хворобою Паркінсона.
За оцінками, тривалий COVID вражає близько 6% людей, що перенесли інфекцію, і включає понад 200 різних симптомів. У багатьох вони зберігаються місяцями, а у деяких – роками. Через значні відмінності в прояві симптомів точні масштаби проблеми залишаються невизначеними. Проте накопичені наукові дані підтверджують, що постковідний синдром є реальною та серйозною загрозою, яка суттєво знижує якість життя, аналогічно до таких хвороб, як інсульт, хвороба Паркінсона, ревматоїдний артрит та синдром хронічної втоми.
У новому австралійському дослідженні, опублікованому в журналі Primary Health, опитали 121 дорослого, які жили з тривалим перебігом COVID-19 після зараження у період з лютого 2020 по червень 2022 року. Більшість учасників були віком від 36 до 50 років і лікувалися вдома, не потребуючи госпіталізації. Попри це, навіть через місяці та роки після інфікування вони мали труднощі з виконанням повсякденних завдань, які раніше вважали звичними.
Учасники пройшли два міжнародно визнані опитування – WHODAS 2.0 для вимірювання рівня неспроможності (інвалідності) та SF-36 для оцінки якості життя. Результати виявилися показовими: люди з тривалим COVID повідомили про сильнішу неспроможність, ніж 98% населення Австралії загалом. Приблизно 86% учасників досягли рівня серйозної неспроможності, тоді як серед загального населення цей показник становить лише 9%.
В середньому респонденти повідомили про проблеми з повсякденною активністю у 27 днів на місяць, із них близько 18 днів вони практично не могли функціонувати. Найбільше постраждали сфери життя, пов’язані з роботою по дому та соціальними контактами. Люди здебільшого могли виконувати базові завдання, як-от приймання їжі чи одягання, однак їхня здатність активно взаємодіяти з родиною, колективом чи громадою була суттєво обмеженою.
Найбільше зниження рівня якості життя зафіксовано у вимірах енергії та соціальній активності, що відображає вплив хронічної втоми та когнітивних розладів, зокрема ефекту “затуманеного мозку”. Загалом середні показники були на 23% нижчими, ніж у загальній популяції.
Подібні закономірності виявлено й у міжнародних дослідженнях. Дані з 13 країн підтвердили аналогічний рівень неспроможності серед пацієнтів з тривалим COVID, причому у жінок показники виявилися вищими, ніж у чоловіків. Вчені підкреслюють, що багатовимірність і змінність симптомів не вписуються у традиційні моделі надання медичної допомоги під час хронічних захворювань.
Дослідження також показало, що самозвіти пацієнтів про стан здоров’я є надійним індикатором рівня неспроможності та якості життя. Це особливо важливо, оскільки для тривалого COVID не існує спеціального діагностичного тесту, а лікарі нерідко скептично ставляться до скарг пацієнтів. За словами авторів, досвід хворих відображає те, чого не можуть зафіксувати лабораторні аналізи. Наприклад, хронічна втома означає не лише втому, а й неможливість водити автомобіль, займатися хобі чи підтримувати дружні стосунки.
За оцінками парламентського розслідування 2023 року, сотні тисяч австралійців уже живуть синдромом тривалого COVID-19. Ефективна допомога людям із цим синдромом починається з уважного вислуховування пацієнтів та врахування їхнього життєвого досвіду. За словами науковців, тільки так можна повернути не лише здоров’я, а й гідність та повноцінну участь у житті суспільства.
Фахівці закликають створювати спеціалізовані реабілітаційні та допоміжні сервіси, що виходять за межі стандартної медичної допомоги. Це може включати програми енергоощадження та “розмірковування темпу”, адаптацію робочих місць – скорочений робочий час, гнучкий графік відпусток та зниження вимог. Важливою залишається також підтримка у відновленні соціальних контактів.
В Україні зафіксовано новий штам коронавірусу Stratus (XFG), який виявили у семи областях та Києві. Хоча цей варіант вірусу швидко поширюється, він не призводить до тяжкого перебігу хвороби, а його симптоми в основному вражають верхні дихальні шляхи. Попри це, у Києві кількість госпіталізацій за останній місяць зросла у понад чотири рази.