У воді, їжі, дощі, пилу, листі дерев, органах тварин і, ймовірно, у людській крові циркулює трифтороцтова кислота (ТФК). Вона поширена настільки широко, що вчені вважають її наймасовішою з-поміж “вічних хімікатів”, передає IFLScience. Рівень ТФК у довкіллі постійно зростає і наслідки такого поширення можуть бути незворотними.
ТФК належить до групи пер- та поліфторалкільних речовин (per-polyfluoroalkyl, PFAS) – штучно створених сполук, відомих своєю стійкістю до розкладання та здатністю затримуватися в навколишньому середовищі. Вуглець-фторові зв’язки в їхній структурі одні з найміцніших в органічній хімії, що унеможливлює їхній природний розпад як у навколишньому середовищі, так і в людському організмі. Саме тому ці речовини часто називають “вічними хімікатами”.
ТФК легко розчиняється у воді, що дозволяє їй швидко поширюватися через ґрунти, водойми та атмосферу. Основне джерело забруднення, за висновками вчених, – фторовані гази, що використовуються в холодильному обладнанні, кондиціонерах, авто, а також інгаляторах для астматиків. Їх застосування було запроваджене як “безпечна” альтернатива фреонам, які раніше спричинили утворення озонової діри.
Попри припущення деяких промислових експертів, що ТФК може мати природне походження, більша частина наукової спільноти дійшла іншого висновку. Ця речовина потрапляє в середовище виключно через людську діяльність – як побічний продукт розпаду інших PFAS, що використовуються у промисловості, виробництві та сільському господарстві.
Масштабне зростання рівня ТФК зафіксовано у багатьох регіонах світу. Зокрема, в Китаї концентрація ТФК у поверхневих водах зросла у 17 разів за останнє десятиліття, а у США в шість разів за 23 роки. За словами Девіда Берінгера, незалежного консультанта з питань довкілля, нині не існує жодного дослідження, яке б не фіксувало зростання концентрації цієї речовини.
“Якщо ви п’єте воду, ви п’єте ТФК, де б ви не були у світі”, – зазначив експерт у коментарі The Guardian.
Поки що немає переконливих доказів прямого негативного впливу ТФК на здоров’я людини, однак науковці не виключають, що такі зв’язки існують. Деякі PFAS, як-от перфтороктансульфонова кислота (perfluorooctanesulfonic, PFOS), вже визнані потенційними канцерогенами. Їхній вплив пов’язують із порушеннями функцій щитоподібної залози, захворюваннями печінки, раком нирок і яєчок. Щодо ТФК, існують припущення про її вплив на репродуктивну систему людини, зокрема на розвиток плода та фертильність, однак поки що ці гіпотези потребують додаткових підтверджень.
Федеральне відомство з хімічних речовин Німеччини у травні цього року подало запит згідно з Регламентом CLP до Європейського агентства хімічних речовин про офіційну класифікацію ТФК як репродуктивного токсиканта. У разі ухвалення це може стати першим кроком до обмеження обігу речовини в межах ЄС. Експерти прогнозують, що приклад Євросоюзу можуть наслідувати й інші країни, зокрема США.
“Це абсолютно скрізь. Наступною темою обговорення в Америці буде TFA, я можу це гарантувати. Йтиметься про те, як нам до цього ставитися і що робити”, – говорить E&E News дослідниця довкілля Сара Хейл, керівниця екологічного проєкту ZeroPM, що фінансується ЄС.
Нещодавно повідомлялося, що Словенія стала першою країною Центральної Європи, що легалізувала асистоване самогубство за допомогою самостійного введення дози дозволеної речовини для смертельно хворих пацієнтів із нестерпними стражданнями. Закон викликав серйозний спротив з боку церкви, медиків і консервативних партій, які вже ініціюють референдум для його скасування.