ТО автомобіля своїми руками – переваги та недоліки
Буває, що підійшов термін планового технічного обслуговування авто, а власник з якоїсь причини не може відвідати СТО. Чи не можна провести ТО-1 чи ТО-2 власними силами?
Кожен автомобіль час від часу потребує уваги сервісменів – для заміни олив та так званих витратних деталей, для контролю стану основних вузлів та систем. Автомобільні інженери колись придумали та запровадили систему планових ТО (технічного обслуговування), щоб превентивно замінювати зношені деталі і матеріали. Це потрібно, аби автомобіль не вимагав уваги в міжсервісний період і не підводив власника у дорозі. Тому важливо не пропускати чергове ТО. Які, до речі, зазвичай бувають двох рівнів складності – ТО-1 та ТО-2.
Номенклатура робіт по ТО-1 у більшості машин невелика, в сучасних моделей воно проводиться кожні 10 – 15 тисяч кілометрів, в окремих моделей – кожні 20 тисяч. ТО-2 проводиться після кількох ТО-1 і складається з більш складних операцій, зокрема, пов’язаних з розбиранням окремих систем двигуна.
Чи можна зробити ТО своїми силами
Так, щодо ТО-1 можна дати позитивну відповідь – навіть якщо автомобіліст має тільки початкові слюсарні навички. Для цього автовласникові треба підготувати перелік всіх робіт з ТО-1 – наприклад, отримавши його в офіційного дилера або на сайті компанії-імпортера. Зазвичай цей перелік складається з операцій, як треба виконати фізично, і з контрольних операцій, тобто огляду агрегатів та вузлів і перевірки деяких параметрів.
Заміна витратних деталей
Почати краще з найскладнішого, адже заміна рідин і деталей – етап клопітний, потребує найбільше часу і грошей.
Повітряний фільтр. Фільтр повітря двигуна фактично є вкладишем, це так званий фільтруючий елемент, який встановлюється у пластиковому корпусі. Перед тим як зняти його кришку, сфотографуйте її чи добре запам’ятайте її положення. Це саме стосується і фільтруючого елемента – важливо встановити їх на місце і щільно, і правильною стороною.
Моторна олива і фільтр. Не помиліться з пробкою у піддоні – це має бути саме пробка у картері двигуна. Зливати краще оливу у теплому стані, не забудьте приготувати ємність для її збору. Будьте готові також до проблем з відкручуванням оливного фільтра. Навряд чи варто для цього купувати спеціальний ключ, адже для одного разу можна спорудити допоміжний пристрій з ременя від сумки та великої викрутки. Часто дістатись до фільтра можна тільки з оглядової ями чи естакади.
Фільтр палива. На бензинових авто паливний фільтр замінюється кожні 60 – 100 тисяч кілометрів, а у дизелів зазвичай це робиться при кожному ТО-1. В одних моделей фільтр міняється разом з корпусом, в інших – самий лише вкладиш. В останньому випадку доведеться розбирати корпус фільтра, для чого буває потрібен зйомник чи певний саморобний пристрій. Приготуйтесь розбиратись із засувками шлангів, а ще важливо не переплутати шланги під час зворотного складання вузла.
Салонний фільтр повітря. Якщо у вас буде спокуса зекономити на цій запчастині, знайте, що при забитому салонному фільтрі будуть пітніти вікна, тобто водій втрачатиме огляд. У крайньому випадку можна видалити старий забитий елемент і тимчасово поїздити без нього. Щоб дістатись салонного фільтра іноді доводиться пірнати під торпедо, тому краще спочатку вивчити цю процедуру за відеопідказками в інтернеті.
Контрольні операції
- Робочі рідини. Треба перевірити рівень антифризу, гальмівної рідини та рідини підсилювача керма, орієнтуючись на мітки Min та Max на бачках. Ще перевіряється кількість оливи у двигуні та в коробці передач. Всі рівні треба відновити, якщо втрати значні, слід зафіксувати цей факт, щоби потім обговорити проблему з професіоналами.
- Протічки. Слід оглянути всі трубопроводи та агрегати з-під капоту та з-під машини. Відверті патьоки – це сигнал тривоги, а легкі сліди поблизу стиків деталей та виходу валів, так зване потіння, припустиме.
- Світлотехніка. Залучивши помічника або використовуючи в якості екрана стіни навколишніх споруд, перевірте, як працюють ваші фари, стопи-сигнали, поворотники, ліхтар заднього ходу та протитуманки.
- Ходова частина. Пошукайте пошкодження на гумових чохлах шарнірів та приводних валів. Гумові частини сайлентблоків не повинні мати глибоких тріщин, на шинах неприпустимі шишки та порізи, всі балансувальні тягарці дисків мають бути на своїх місцях. На корпусах амортизаторів допускається лише легке запотівання, але не патьоки. Колодки дискових гальм повинні мати запас по товщині бодай 3 – 4 мм, а от знімати барабани задніх барабанних гальм для контролю механізмів і колодок ми б не радили – залиште цю інспекцію до того часу, коли нею займатимуться фахівці.
Коротко
Якщо ви дуже сумніваєтесь у своєму успіху в якості автомеханіка, подивіться на ситуацію з іншого боку: спробуйте зрозуміти, коли у вас буде змога відвідати СТО і довірити планове ТО професіоналам? Якщо це буде доволі скоро, в межах двох-трьох місяців чи пари тисяч кілометрів пробігу, то цілком можливо почекати. Так, перевищення термінів заміни оливи та певних витратних деталей віку машині не додасть, але й суттєво не скоротить. Головне – не зловживати таким пом’якшенням регламенту і наступного разу дотриматись усіх строків.
При підготовці статті були використані матеріали Autocentre та Motor.