Таємниця вбивства герцога Бели з Угорщини – вчені розкрили загадку через 700 років
Його поховання знайшли у 1915 році.
Міжнародна група вчених під керівництвом дослідників з Угорщини повторно ідентифікувала останки герцога Бели, бан Мачви, нащадка королівських династій Арпадів і Рюриковичів. Вони змогли розкрити таємницю, яка мучила археологів протягом понад 100 років, повідомляє SciTechDaily.
У 1915 році археологи, які проводили розкопки в домініканському монастирі на острові Маргіт знайшли кістки молодого чоловіка. Ґрунтуючись на місці поховання, історичних документах і свідченнях серйозних пошкоджень скелета, експерти припустили, що останки можуть належати Белі, герцогу Мачви, представнику династії Арпадів.
Бела Мачви (народився після 1243 року – помер у листопаді 1272 року) був онуком угорського короля Бели IV за материнською лінією і нащадком династії Рюриковичів за батьківською лінією. Рюриковичі правили Київською Руссю майже 700 років, починаючи з IX століття. Згідно з австрійськими хроніками XIII століття, герцога Белу було вбито в листопаді 1272 року баном Генріком “Кьосьогі” з роду Хедер і його поплічниками. Сучасні джерела повідомляють, що понівечене тіло Бели було виявлено його сестрою Маргіт і племінницею Ержебет, які організували його поховання в домініканському монастирі.
Після початкових розкопок кістки передали антропологу Лайошу Бартуцу в Інститут антропології Будапештського університету (ELTE). Він виявив на скелеті 23 рани від меча, включно з кількома ударами по голові, які були нанесені по голові. За словами вченого, герцог загинув не на дуелі. Його оточили й атакували кілька супротивників, коли він уже був повалений на землю.
Бартуч коротко згадав про знахідку в газетній статті 1936 року, а пізніше опублікував фотографію черепа у своїй книзі 1938 року. Після цього про останки не згадували, вважалося, що вони були втрачені під час Другої світової війни.
Але 2018 року вчені зробили несподіване відкриття. Кістки герцога зберігалися в ящику Угорського музею природничої історії. Череп же знайшли в колекції Аурела Терека у Відділі антропології ELTE. Таким чином, останки вперше вдалося поєднати.
Аналіз останків показав, що вони належать чоловікові віком близько 20 років. Радіовуглецеве датування зразків кісток проводилося одночасно двома незалежними лабораторіями для точного датування знахідок, оскільки перші результати аналізу показали більш ранню дату, ніж передбачалося (друга половина XIII століття). Нові ж дані вказали на те, що це явище може бути пов’язане з особливостями харчування. Так, чоловік споживав багато тваринного білка, зокрема, морських істот, які харчувалися стародавніми джерелами вуглецю, що справило так званий “резервуарний” ефект на кістки.
На підставі вимірювань ізотопних відношень стронцію, вчені з’ясували, що чоловік народився і провів раннє дитинство не в тому місці, де його поховали. Генетичний аналіз підтвердив, що Бела, герцог Мачви, був правнуком (нащадком четвертого ступеня) короля Бели III. Підтвердили також і генетичний зв’язок із Рюриковичами.
Учені також змогли детально реконструювати обставини смерті герцога. Вони виявили 26 прижиттєвих ушкоджень: дев’ять черепа і 17 посткраніальних кісток. Усі вони стали наслідком насильства.
Пошкодження завдали троє нападників. Один із них атакував жертву спереду, а двоє інших – зліва і справа. Ймовірно, герцог зіткнувся з нападниками на відкритій місцевості, усвідомлював небезпеку і намагався захищатися. Для атаки на нього використовували два види зброї: шаблю і довгий меч. Чіткі та глибокі порізи вказують на те, що в момент убивства герцог не був у обладунках.
За словами дослідників, спочатку герцогу завдали ударів по голові та верхній частині тіла. Коли він намагався блокувати подальші удари та порізи, він отримав захисні травми. Коли ж він упав на землю, нападники завдали йому смертельних ударів у голову та по обличчю.
Інтенсивність порізів, а також удари по обличчю вказують на емоційність нападу і сильні емоції, наприклад, гнів. Але скоординований характер атаки свідчить про те, що вона була навмисною. Тобто, вбивство герцога було спланованим, але не холоднокровним.
Нагадаємо, гробниці, розкидані по всьому Китаю, які були створені в період від династії Ся (близько чотирьох тисяч років тому) до наших днів, розповідають, як політичні та соціальні виміри визначали історію країни.