У російському сегменті Міжнародної космічної станції — черговий витік повітря.
Перший за десятиліття виліт на Міжнародну космічну станцію (МКС) астронавтів із Польщі, Індії та Угорщини відклали через несправність у російському сегменті міжнародної космічної станції. Місія Axiom 4, організована приватною аерокосмічною компанією, відкладена на невизначений термін, повідомляє NASA.
У задній частині сервісного модуля “Звезда” російські астронавти вкотре виявили мікротріщини, через які відбувався витік повітря. Сама Міжнародна космічна станція поділена на російський та американський сегменти. Російський застарілий і клопоти із щілинами почалися ще у 2020 році. Астронавти вирішують цю проблему, затираючи мікротріщини космічним герметиком. Для життя людей, які зараз перебувають на Міжнародній космічній станції, загрози немає, запевняють у NASA. Але з міркувань безпеки дозвіл на відправку нового екіпажу відкликали на невизначений термін — поки росіяни не відремонтують свою “Звезду”.
Командирка екіпажу, ветеранка NASA Пеґґі Вітсон (Peggy Whitson) вважається найдосвідченішою астронавткою США Вона перша жінка в історії, яка командує приватними місіями. Пеґґі Вітсон сумарно провела найбільше часу у космосі серед американських астронавтів — понад 675 діб. З Axiom Space вона очолює місію вдруге. До співпраці із приватною компанією Пеґґі Вітсон працювала в NASA.
МКС обертається у космосі на низькій навколоземній орбіті на висоті близько 400 км. Це єдиний міжнародний космічний корабель, на якому можуть проводити дослідження вчені із різних країн. З 2000 року тут постійно живуть і працюють люди. Поломка в одному блоці ставить під загрозу весь комплекс.
Місія Axiom 4 мала продемонструвати зміну політики у сфері вивчення Всесвіту. Тривалий час на МКС допускалися лише представники так званих космічних держав. Завдяки появі приватної аерокосмічної компанії можливістю відправити своїх вчених скористалися Індія, Польща та Угорщина, оплативши поїздки своїх астронавтів. Двотижнева експедиція для одного учасника разом з Axiom Space коштує в середньому $70 млн. Це дорого, але для держав без розвинених космічних програм це вигідна пропозиція.
Ідея створення Міжнародної космічної місії належала американцям у 1984 році. У 1993 році Росія та США постановили відмовитися від власних проєктів станцій Freedom та МІР-2 й об’єднали зусилля задля створення єдиної МКС. Російська “Звезда” була збудована у 1998 році за американські гроші. З 1998 до 2020 США, Росії, Японії, ЄС та Канада додали до МКС ще понад 15 модулів. Міжнародна космічна станція працюватиме до 2030 року. Далі вона стане непридатною до експлуатації через технічний стан.
З активізацією спроб освоїти Місяць і Марс космос вже називають новим “Диким Заходом”. У 2024 році Європейська комісія запропонувала перший у світі всеосяжний космічний закон. Затвердити його планують у 2025 році. Він має забезпечити єдині стандарти безпеки (ліцензування, уникнення зіткнень), створити передумови для захисту критичної інфраструктури, організувати регуляцію використання орбіти і підвищити конкурентоспроможність ЄС у космосі на світовому рівні.