Уряд США офіційно став найбільшим акціонером компанії Intel, отримавши 10% її акцій у результаті домовленості між Білим домом та керівництвом виробника мікросхем. За угодою 8,9 мільярда доларів грантів, передбачених Законом про чіпи 2022 року, але ще не виплачених, конвертували в капітал компанії. Додатково уряд зможе отримати ще частку залежно від того, що станеться з бізнесом із виробництва чіпів, повідомляє The Wall Street Journal.
Президент США Дональд Трамп підтвердив, що саме він особисто ініціював цю угоду. “Я сказав: “Я думаю, ви повинні заплатити нам 10% компанії”, і вони сказали “так””, – заявив він в Овальному кабінеті. Водночас ще два тижні тому Трамп закликав до відставки генерального директора Intel Ліп-Бу Тана через його зв’язки з Китаєм, але після особистої зустрічі змінив свою позицію та назвав його партнером. На переговорах у Вашингтоні Тана супроводжував міністр торгівлі Говард Лутнік, який публічно підтримав підписану угоду.
Вартість викуплених акцій становить 20,47 долара за штуку, що нижче за ціну у 23 долари, яку погодила японська SoftBank у своїй інвестиції на 2 мільярди доларів. При цьому 22 серпня котирування Intel закрилися на рівні 24,80 долара. Угода також передбачає опцію для уряду придбати ще 5% акцій за ціною 20 доларів, якщо частка Intel у контрактному виробничому бізнесі впаде нижче 51%.
Аналітики назвали втручання безпрецедентним. Викладач Єльської школи менеджменту Гаутам Мукунда заявив, що уряд фактично втручається в діяльність компанії, яка не є банкрутом, на відміну від банків під час кризи 2008 року. Фахівці вважають, що влада може допомогти Intel у переговорах або спонукати інші компанії вкладати кошти в її акції. Ринок при цьому позитивно відреагував на новину – акції компанії зросли на 5,5%, хоча загалом їхня вартість удвічі менша, ніж рік тому, а капіталізація становить лише близько 110 мільярдів доларів.
Водночас політичні критики вже висловили занепокоєння. Сенатор Ренд Пол назвав державну частку в Intel “кроком до соціалізму”, наголосивши, що це суперечить принципам вільного ринку. Попри це Трамп дав зрозуміти, що планує продовжити подібну політику і надалі. Він вже забезпечив Сполученим Штатам 15% від продажів чипів Nvidia та AMD у Китаї, а також отримав “золоту акцію” в US Steel після її придбання японською Nippon Steel.
Intel, яка довгий час вважалася символом американських технологій, за останні роки втратила позиції. Її виробничий підрозділ за останній квартал зазнав збитків у 3,2 мільярда доларів, компанія відстає від конкурентів і має труднощі з залученням клієнтів. Деякі аналітики закликають Intel вийти з виробництва або знайти сильних партнерів. Попередній гендиректор Пет Гелсінгер втратив посаду після того, як рада директорів відхилила його стратегію розвитку виробництва.
Чинний CEO Ліп-Бу Тан, коментуючи угоду, заявив, що вдячний за довіру з боку президента та адміністрації. Водночас уряд не планує входити до ради директорів чи втручатися в управління компанією. Трамп та Лутнік неодноразово критикували підхід попередньої адміністрації до впровадження Закону про чіпи, вимагаючи від компаній, які отримують державні субсидії, збільшувати обсяги інвестицій у США.
Загалом ситуація навколо Intel свідчить, що компанія перетворилася на політичний проєкт адміністрації Трампа. Президент прагне не допустити краху виробника, бачачи в ньому важливий елемент відродження американської промисловості.
“Intel залишилася позаду”, – підсумував Трамп.
Нещодавно повідомлялося, що адміністрація президента США Дональда Трампа розгорнула активну лобістську кампанію проти Закону ЄС про цифрові послуги. Вашингтон вважає цей закон, спрямований на боротьбу з незаконним контентом, загрозою свободі слова та інтересам американських технологічних компаній. Попри критику, Європейська комісія відмовляється переглядати або змінювати положення закону.