Дослідники з Массачусетського університету в Амгерсті розробили першу асинхронну архітектуру штучного інтелекту ANT, яка імітує функціонування людського мозку. Ця технологія дозволяє значно зменшити енергоспоживання штучного інтелекту під час обчислень завдяки активації окремих груп штучних нейронів. При цьому алгоритм зберігає високу здатність до навчання.
Чому сучасний штучний інтелект занадто “голодний”?
Основна проблема існуючих нейромереж – надмірна синхронізація. Вчені пояснили: усі сучасні моделі працюють за командою так званих глобальних годинників.
“Коли ви ставите запитання чат-боту, одночасно активуються та починають обчислювати відповідь мільярди цифрових нейронів. Навіть якщо завдання зовсім просте, система все одно запускає всі свої потужності і витрачає величезну кількість енергії лише для того, щоб підтримувати ці процеси синхронізованими”, – зазначають дослідники.
Раніше, коли нейромережі були невеликими, це не становило проблеми. Але зараз моделі виросли до трильйонів параметрів. Через це вони стали настільки енергоємними, що їх просто неможливо використовувати на звичайному смартфоні – батарея розряджається за лічені хвилини.
Спроби зробити штучний інтелект асинхронним робилися і раніше, проте такі системи втрачали здатність нормально навчатися і “гальмували” у розвитку.
Читайте більше: Штучний інтелект навчився “включати зір” через мозок: що винайшли вчені
Як технологія ANT вирішує цю проблему?
Вчені намагалися поєднати точність звичайного штучного інтелекту та економність людського мозку і створили цифрову архітектуру ANT (Asynchronous Neural Turing networks). Її основна особливість – повна відмова від загальних “годинників”, але збереження високої здатності до навчання.
Нова система працює за двома простими принципами:
Поетапна робота: Штучний інтелект більше не активує всі свої цифрові “мозки” одночасно. На кожному етапі активуються лише ті нейрони, які потрібні для вирішення конкретного завдання. В результаті – споживання енергії скорочується в кілька разів.
Навчання в процесі роботи: ANT здатна накопичувати та зберігати інформацію прямо під час виконання завдань. Така нейромережа може дообучатися в реальному часі, не вимагаючи для цього повторного проходження через величезні комп’ютерні ферми.
“Теоретично, новий підхід дозволить створювати системи, які за інтелектом не поступатимуться сучасним штучним інтелектам, але працюватимуть значно чистіше та екологічніше”, – підсумовують вчені.
Найближчим часом розробники планують протестувати технологію на практиці. Найбільшу вигоду від ANT отримають сфери, де кожен ват енергії на рахунку: безпілотні автомобілі, портативні гаджети, дрони та розумні роботи, яким більше не доведеться залежати від електромережі.