Щури знищили ліси острова Пасхи – нове дослідження змінює уявлення про занепад цивілізації – новини науки

Полінезійські щури за півстоліття знищили 95% насіння місцевих пальм.

Нове дослідження доводить, що знищення лісів на острові Пасхи (Рапа-Нуї) спричинили не лише люди. Науковці встановили, що полінезійські щури з’їли майже все насіння унікального виду великої пальми – це ставить під сумнів основну теорію занепаду острова, пише DiscoverWildlife.

Нові дані вчених спростовують загальноприйняту думку про те, що саме люди стали головною причиною вирубки лісів на острові Пасхи. Дослідження, опубліковане в Journal of Archaeological Science, показує, що значну роль у зникненні місцевих пальм відіграли полінезійські щури.

Автори роботи, Карл Ліпо та Террі Хант, зазначають, що до прибуття полінезійців на острові переважав винятковий вид пальм, які дозрівали 70 років і жили до півстоліття. Близько 1200 року н. е. поселенці привезли солодку картоплю та полінезійських щурів, якими харчувалися. За їхніми словами, щури швидко вийшли з-під контролю та почали масово поїдати плоди пальм.

“Пальмові горіхи – це цукерки для щурів. Вони збожеволіли”, – зазначає Ліпо. 

Без природних хижаків популяція гризунів різко зросла, і, за оцінками дослідників, за 50 років вона досягла 11 мільйонів особин. Унаслідок цього 95 % насіння пальм знищили, а вид утратив здатність відновлюватися.

Люди також впливали на екосистему, вирубуючи пальми для облаштування полів солодкої картоплі та спалюючи ділянки лісу для отримання добрив. Протягом наступних 450 років острів втратив близько 20 мільйонів дерев. 

До прибуття європейців у XVI столітті пальм залишилося дуже мало. Згодом завезені європейцями вівці з’їли решту саджанців, і місцевий вид пальм остаточно зник.

Водночас відсутність пальм, за словами Ліпо, не стала основною катастрофою для населення. Мешканці острова не використовували їхню м’яку деревину для транспортування моаї чи будівництва житла, а виживали завдяки іншим рослинам. 

Справжній занепад почався лише в XIX столітті. Тоді хвороби та работоргівля, зокрема насильницьке вивезення третини жителів перуанцями, призвели до різкого скорочення населення.

Водночас інше дослідження довело, що зміни на острові Пасхи спричинила не діяльність людини, а різкі кліматичні зрушення. Аналіз зразків ґрунту показав, що з 1550 року на Рапа-Нуї панувала столітня посуха, яка суттєво вплинула на життя місцевих спільнот.