Фізичні вправи не завжди сприяють активній втраті ваги. Наукові дослідження свідчать, що вони мають лише незначний вплив на схуднення, однак залишаються важливими для підтримки досягнутої маси тіла та загального здоров’я, пише ScienceAlert.
Основний принцип схуднення — споживати менше калорій, ніж організм витрачає. Та на практиці цей процес значно складніший. Фізична активність може викликати підвищення апетиту, а також призводити до того, що люди менше рухаються після тренування, зменшуючи загальний дефіцит калорій.
З часом організм пристосовується до навантажень, спалюючи менше енергії під час тих самих вправ. Такий механізм, відомий як “метаболічна адаптація”, є способом захисту організму від надмірної втрати енергії, що колись допомагало виживати під час голоду.
Попри це, регулярні вправи залишаються ключовими для контролю ваги. Дослідження за участі понад 1100 людей показало, що рівень фізичної активності майже не впливає на кількість втрачених кілограмів, але суттєво допомагає утримати результат.
Крім того, фізичні навантаження покращують показники здоров’я. Фахівці зазначають, що стає кращий рівень холестерину, знижується запалення, покращується чутливість до інсуліну, що допомагає знизити ризик проблем зі здоров’ям, таких як серцеві захворювання та діабет 2 типу.
Фізична активність допомагає компенсувати зниження енергетичних витрат у стані спокою, підтримує м’язову масу, покращує здатність організму спалювати жир і підвищує метаболічну гнучкість. Вона також позитивно впливає на сон, настрій і рівень стресу, зменшуючи вироблення кортизолу, що сприяє накопиченню жиру.
Різні типи тренувань мають свої переваги. Аеробні — біг, ходьба, їзда на велосипеді, сприяють спалюванню калорій, тоді як силові вправи — пілатес, підняття ваги, допомагають зберегти м’язову масу.
“Фізичні вправи можуть бути не найпотужнішим інструментом для схуднення, але вони можуть допомогти підтримувати важко зароблену втрату ваги. Мабуть, найголовніше, що вони пропонують багато переваг для фізичного та психічного здоров’я, які виходять далеко за рамки цифр на вагах”, — підсумувала Рейчел Вудс, старша викладачка фізіології Університету Лінкольна.
Нещодавнє дослідження, проведене науковцями EPFL за допомогою штучного інтелекту, встановило, що для здорового кишківника сталість і регулярність споживання корисної їжі є важливішими, ніж разове поїдання “суперфудів”. Нерегулярне споживання навіть корисних продуктів може нівелювати їхній позитивний вплив на мікробіоту.