Шосте чуття у людей існує – вчені виявили дистанційний дотик, що працює так само, як у птахів – новини науки
Люди здатні відчувати об’єкти, приховані під піском, ще до фактичного контакту.
Вчені з Лондонського університету королеви Марії та Університетського коледжу Лондона вперше експериментально довели існування у людей так званого дистанційного дотику – форми сприйняття, що дає змогу вловлювати наявність об’єктів через ледь помітні зміни у середовищі. Раніше таке чуття описали у деяких видів берегових птахів, які здатні визначати здобич під піском без зорового контакту, пише NewAtlas.
За словами керівниці лабораторії Prepared Minds Елізабетти Версаче, це відкриття розширює уявлення про людське рецептивне поле та загалом про те, як живі істоти сприймають довкілля. Вона розробила експеримент, що моделював поведінку птахів під час пошуку їжі. Учасники проводили пальцями по піску у пошуках захованого кубика і мали визначити його розташування ще до дотику.
Результати порівняли з роботою роботизованої руки, оснащеної тактильним датчиком і алгоритмом довгої короткочасної пам’яті (Long Short-Term Memory, LSTM). Люди виявилися точнішими майже вдвічі: у межах “очікуваної дистанції” виявлення успішність становила 70,7%, тоді як робот демонстрував лише 40%.
Середня відстань, на якій учасники “відчували” кубик, становила 6,9 см, із медіаною 2,7 см. Дослідники вважають, що цих даних достатньо, аби підтвердити здатність людини відчувати об’єкти через зміщення піску та незначні зміни тиску.
Під час моделювання фізичних параметрів явища науковці встановили, що чутливість людської руки наближається до теоретично можливого порогу сприйняття механічних “відображень” у гранулярному середовищі. Роботи демонстрували більший радіус виявлення, але частіше давали хибнопозитивні результати.
Дослідники відзначають, що ці висновки, опубліковані на IEEE International Conference on Development and Learning (ICDL), можуть стати основою для створення нових сенсорних технологій та вдосконалення роботизованих систем. За словами Чженці Чена з Лабораторії передової робототехніки, такі дані допоможуть розробляти роботів, здатних працювати з делікатними або прихованими об’єктами, зокрема під час археологічних розкопок, у рятувальних операціях, а також у середовищах на кшталт марсіанського ґрунту чи океанічного дна.
Лоренцо Хамоне з Університетського коледжу Лондона зазначає, що особливо захопливим це дослідження є через взаємне навчання між людьми та роботами. Дані, отримані від людських експериментів, спрямовували на навчання робота, а успішність робота надавала нові інструменти для аналізу поведінкових даних людини.
Раніше вчені з Іспанії змогли “відновити баланс” кількох нейронів у мигдалеподібному тілі мишей, що дозволило усунути в них ознаки тривожності, депресії та дефіциту соціальної взаємодії.