Що буде, якщо перевести мотор на дешеву оливу: ключові ризики та небезпеки

Певно, половина автовласників одного дня приходить до висновку, що його автомобіль споживає надто класну та дорогу оливу і треба підібрати для нього щось дешевше. У чому загроза для мотора від такого рішення?

Поняття дешевої оливи у кожного автомобіліста своє, і з цього слід починати розмову про дорогі і дешеві мастильні матеріали. Максимально дешева олива – це безіменний нафтопродукт, який без зайвих претензій на бренд продається на розлив із бочки чи у невиразних банках з наклейкою “Олива моторна 15W-40”. З чистою совістю його можна рекомендувати хіба що для моторів розробки 1960-70-х років – та й те в зношеному, передінфарктному стані.

А для решти автовласників поняття дешевої оливи може означати продукт з меншою ціною, ніж він використовував раніше, проте з рівнем якості, котрий в якісь спосіб можна визначити.

Яка олива хороша, а яка – дорога

Якщо ви більш-менш “писемний” автомобіліст, не варто класифікувати оливу як “дешеву” або як “дорогу”. Для цього є класи якості згідно стандартів API та ACEA, де кожен клас визначає відповідність мастила вимогам певного рівня. Якщо коротко, оливи різних класів відрізняються спроможністю тримати захисну плівку між деталями під певним тиском на ці деталі, вмінням зберігати свої властивості попри тривалий час роботи та перепади температур, ступенем протистояння корозії, а також вмістом у складі певних речовин тощо. Остання характеристика важлива для двигунів останніх поколінь, які мають складні системи нейтралізації відпрацьованих газів.

Наприклад, за системою API категорія оливи визначається послідовно літерами латинської абетки, які проставляються після літери S (бензинові мотори) та C (дизелі). Колись давно першим було мастило SA – для тихохідних агрегатів початку автомобільної ери, за ним послідував клас SB –для більш навантажених двигунів випуску 1930-х років і так далі. В наші дні продаються “бензинові” оливи класів від SJ (для моторів розробки 1996 – 2001 рр.) до SP (мотори конструкції після 2020 р., у тому числі малооб’ємні моделі типу даунсайзинг).

Друга ключова характеристика моторної оливи – її категорія в’язкості, що визначає спроможність оливи залишатися рідкою на морозі та не перетворюватися на рідку водичку у прогрітому двигуні. В’язкість – величина окрема, вона напряму не залежить від класу якості за API та ACEA. Найчастіше параметр в’язкості визначається за системою SAE, і має такий вигляд: 5W-30, 10W-40, 15W-40 та ін. Де перша цифра – в’язкість за низької температури (W – winter, зима), а друга – в’язкість за високої температури.

Яка олива дешева, але правильна

Отже, суто з інженерної точки зору у мотор конкретної моделі можна заливати оливу будь-якого бренду та ціни. Головне, щоби її клас якості та індекс в’язкості відповідали вимогам виробника автомобіля, вказаним у його заводському мануалі чи в дилерській документації.

Щоправда, інші відмінності все одно є. І не тільки технічні, а й зі сфери маркетингу. Адже на ціну оливи впливають не лише її технічні характеристики, а й рівень бренду, витрати на рекламу, дистрибуцію тощо.

Олива дешева і олива дорога: у чому різниця?

Отже, чим відрізняються оливи з однаковими характеристиками – одного класу якості та категорії в’язкості, але з різною ціною? Якщо не говорити про вартість реклами та розкрутки на ринку, включені у собівартість дорожчої оливи, технічні відмінності будуть такі:

  • Більшу ціну має моторна олива, яка довше зберігає свої заявлені властивості. Бо дешевша олива під кінець свого терміну служби (10 – 20 тис. км) втратить більшу частину своїх властивостей. А в дорогій оливі присадки спрацьовуються не так швидко, і навіть перед заміною вона так само добре захищає двигун, як і в перший день своєї роботи у ньому;
  • Дорожча олива часто має додаткові позитивні якості: краще захищає деталі від корозії (а це один з основних видів їх зносу), створює менший опір рухові деталей, менше впливає на екологію вихлопу, менше витрачається на угар тощо.

Коротко

Якщо ви змушені шукати більш дешеву оливу для вашого мотора, головне – дотриматись двох умов:

  • не відступати від вимог автовиробника (клас якості оливи та її в’язкість);
  • не купувати підробку. Обирайте такий бренд і таку точку продажу, щоб ви точно отримали те, що написано на каністрі.

А ще з оливою більш дешевого сорту у двигуні вам доведеться бути ретельнішим у плані дотримання строків заміни оливи. Оскільки зазвичай правда те, що у дорогої брендової оливи більший “запас надійності” – вона справді краще захищатиме двигун при простроченні заміни чи у випадку особливо важких умов експлуатації.

При підготовці статті були використані матеріали Autocentre та Motor.

Джерело