ШІ у лікарнях України – як працює, які ризики і чи може він замінити лікаря

ШІ у лікарнях України - як працює, які ризики і чи може він замінити лікаря 1 Як працює штучний інтелект в українських лікарнях і чи може він замінити лікаря (колаж: РБК-Україна)

Штучний інтелект уже працює в українських лікарнях – аналізує МРТ, прогнозує інсульти, допомагає підбирати лікування. Але що буде, якщо він помилиться? Хто відповість за наслідки – лікар, програма чи держава? І чи може ШІ справді замінити людину, коли йдеться про життя пацієнта?

Чи може штучний інтелект замінити лікаря в Україні і ставити діагнози без людини?

За словами Олександра Новохацького, на сьогодні штучний інтелект не може повністю замінити лікаря, але він може бути дуже потужним допоміжним інструментом та значно підвищити рівень надання медичних послуг.

“Якщо говорити про найближчі перспективи використання ШІ в медичній практиці, то найбільш реалістичною виглядає гібридна модель. У ній ШІ виступає “суперасистентом”: моніторить стан пацієнта, швидко обробляє дані (знімки, аналізи, обстеження тощо), підбирає на основі протоколів діагнози та пропонує варіанти планів лікування”, – каже експерт.

Своєю чергою лікар використовує цю інформацію для ухвалення остаточного обґрунтованого рішення, забезпечуючи “індивідуальний підхід та людську турботу”.

При цьому, за словами фахівця, не треба забувати, що медицина – це не лише наука, а й мистецтво, адже “дуже важливим фактором є вміння лікаря знайти контакт із пацієнтом, побудувати довіру, заспокоїти та пояснити складну інформацію простою мовою”.

Це життєво важливо для дотримання пацієнтом плану лікування.

Напрями медицини, де інструменти ШІ є найбільш ефективними сьогодні

Фахівець розповів, що ШІ дуже ефективно справляється із завданнями, де треба працювати з великими обсягами інформації, особливо візуальної.

Найбільше ШІ наразі застосовують у таких напрямах.

Кардіологія

Обробка даних ЕКГ вже сьогодні дає змогу виявляти складні аритмії, різні патологічні стани з боку серцево-судинної системи та прогнозувати ризики серцево-судинних захворювань.

Зараз доступна велика кількість смарт-пристроїв (смарт-годинники, браслети, кільця, кардіомонітори), що дозволяють у режимі реального часу збирати всі показники здоров’я, а ШІ аналізує ці дані та відстежує ризики.

Враховуючи те, що смертність в Україні внаслідок серцево-судинних захворювань становить понад 60% від загального показника, то впровадження технологій у цій сфері є критично важливим, адже допоможе суттєво знизити ці цифри.

Онкологія

ШІ може аналізувати зразки тканини (біопсії) та визначати тип пухлин, ступінь їх агресивності. На основі генетичних даних та характеристик пухлин ШІ може прогнозувати реакцію на різні препарати та допомагати підібрати індивідуальну стратегію лікування.

Радіологія та нейрологія

Ці напрями є лідерами за використанням ШІ у світі. Штучний інтелект ідеально аналізує зображення: МРТ, КТ, мамографію, рентген та виявляє патологічні стани (переломи, пневмонію, вузли, ознаки інсульту, рак молочної залози тощо).

Персоналізована медицина

ШІ-аналіз геномних даних (ДНК), історії хвороби, способу життя дає можливість визначити ризики виникнення різних захворювань та сформувати індивідуальний план лікування і профілактики захворювань.

Хто несе відповідальність за помилки ШІ у лікарнях України?

Новохацький пояснює, що ризики застосування ШІ в медицині можна поділити на чотири групи: клінічні, безпекові, етичні та юридичні.

Клінічні ризики

ШІ може видавати упереджені результати. Причиною цього часто є недостатній або незбалансований набір даних, на яких навчається модель.

“Наприклад, модель навчали на наборах даних громадян Європи або, навпаки, на даних громадян Індії чи Африки. Кожен із таких регіонів має свою культуру медицини та фізіологічні особливості”, – зазначив Новохацький.

Він наголосив, що застосування такої моделі ШІ в інших регіонах може дати непередбачувані результати – “клінічну несправедливість”.

Конфіденційність та безпека

“Це один із найбільш обговорюваних ризиків. Для навчання моделі необхідні величезні масиви інформації (історії хвороб, знімки, аналізи, дослідження, тести тощо), і зосередження таких даних в одному місці створює спокусу для хакерів отримати доступ до них із подальшим оприлюдненням (або шантажем власників цих даних)”, – зауважив експерт.

Причому навіть деперсоналізація даних не вирішує повністю питання конфіденційності, оскільки за набором даних, особливо в комбінації з даними з інших джерел, можна повторно персоніфікувати пацієнтів.

Етичні ризики

Використання різних інструментів ШІ дозволяє отримувати відповіді на безліч запитань.

“Ми поступово починаємо “вірити” ШІ і приймати всі його відповіді, як істину. Це простежується і у разі використання ШІ в медицині: лікарі можуть занадто покладатись на рекомендації ШІ та ігнорувати власне критичне мислення і досвід, тоді як моделі можуть давати помилкові рішення. Це може призвести до незворотних наслідків”, – наголосив Олександр.

Також, за його словами, надмірне зосередження на технологіях може призвести до того, що лікар менше часу приділяти емпатичній комунікації та спілкуванню з пацієнтом.

Юридичні ризики

Експерт розповів, що питання юридичної відповідальності при використанні штучного інтелекту в медицині наразі перебуває на початковому етапі розвитку у всьому світі.

Нормативне регулювання і судова практика в цій сфері ще формуються, а країни поступово напрацьовують підходи до визначення меж відповідальності між лікарем, розробником технології та медичним закладом.

Відповідальність за прийняті рішення – одне з найгостріших питань у сучасній медицині, у якій цифрові технології стають частиною діагностики й лікування.

“Штучний інтелект може помилятися, як і людина. Але, на відміну від лікаря, ШІ не є суб’єктом права, а отже, не може нести юридичну відповідальність”, – наголосив Новохацький.

На сьогодні відповідальність за рішення, ухвалене на основі ШІ, лежить на людях і організаціях, які цю технологію застосовують або створюють. У більшості юрисдикцій діє така логіка:

  • якщо лікар використовує ШІ як допоміжний інструмент і погоджується з його рекомендацією, відповідальність несе лікар або медичний заклад
  • якщо помилка сталася через дефект алгоритму чи некоректні дані, відповідальність може бути покладена на розробника або постачальника ПЗ
  • якщо пацієнт самостійно користується застосунком для самодіагностики, відповідальність лягає на користувача

У Європейському Союзі новий Акт про штучний інтелект (EU AI Act, 2024) уже класифікує медичні системи як “високоризикові”, тому вони повинні проходити сертифікацію, аудит безпеки й контроль якості.

В Україні такі норми поки що лише формуються, але очевидно: у майбутньому головним принципом стане “людина в центрі рішення”. Тобто лікар завжди має залишатися тим, хто перевіряє, інтерпретує й ухвалює остаточний висновок.

Коли ШІ зможе виконувати більшість діагностичних завдань точніше за лікаря

Сьогодні штучний інтелект стрімко розвивається, і його роль у медицині стає дедалі вагомішою.

Експерти прогнозують, що вже через 5-10 років ШІ зможе виконувати більшість діагностичних завдань із точністю, що перевищує людську.

“Втім, він не буде самостійним лікарем, а залишатиметься інтелектуальним помічником, який аналізує дані та допомагає фахівцям ухвалювати обґрунтовані рішення”, – впевнений фахівець.

Реальні приклади впровадження ШІ в українських клініках сьогодні

Новохацький каже, що в Україні використання ШІ – це вже не просто теорія.

Деякі приватні та державні клініки використовують рішення для аналізу зображень, які вже мають алгоритми ШІ. Обробка та опис за допомогою ШІ результатів лабораторних досліджень – це теж уже практичне рішення, яке показує чудові результати.

Він додав, що в Україні також активно розвиваються ШІ-стартапи, які працюють у сфері превентивного здоров’я, кардіології, доповненої реальності в нейрохірургії, роботизованої хірургії тощо.

Увага: Цей матеріал має виключно загальноосвітній характер і не є медичною консультацією. Інформація призначена для ознайомлення з можливими симптомами, причинами та методами виявлення захворювань, але не повинна використовуватись для самодіагностики або самолікування. РБК-Україна не несе відповідальності за діагнози, поставлені на основі матеріалів сайту. У разі проблем зі здоров’ям обов’язково зверніться до кваліфікованого лікаря.

Цей веб-сайт використовує файли cookie, щоб покращити ваш досвід. Ми припустимо, що ви з цим згодні, але ви можете відмовитися, якщо хочете. Прийняти Детальніше

Політика конфіденційності