У середньому жінки у світі живуть на 5,4 роки довше за чоловіків. Така ж закономірність простежується і серед інших ссавців — самки живуть довше за самців. Міжнародна група науковців вперше докладно простежила еволюційні причини цього феномену, проаналізувавши понад тисячу видів ссавців і птахів, пише ScienceAlert.
Дослідження, опубліковане у журналі Science Advances, очолила Йоганна Штарк з Інституту еволюційної антропології імені Макса Планка. Вчені вивчили тривалість життя тварин у зоопарках і диких популяціях, щоб з’ясувати, як статеві хромосоми впливають на довголіття.
Серед ссавців самки мають дві Х-хромосоми, тоді як самці — одну Х і одну Y, тобто є гетерогаметною статтю. У птахів ситуація зворотна: самки мають хромосоми Z і W, а самці — дві Z. Дослідники давно припускали, що саме ця хромосомна асиметрія може визначати різницю у тривалості життя між статями.
Результати аналізу понад 1176 видів ссавців і птахів, що мешкають у зоопарках, підтвердили це припущення. У 72% видів ссавців самки жили приблизно на 12% довше за самців. Натомість серед 68% видів птахів ситуація була протилежною — самці жили довше за самок у середньому на 5%.
Щоб перевірити ці спостереження у природних умовах, вчені додатково проаналізували дані про 110 видів диких тварин. Виявилося, що закономірність зберігається і навіть посилюється: у ссавців перевага самок була у півтора раза більшою, ніж у зоопарках, а у птахів — у п’ять разів.
За словами дослідників, той факт, що різниця у тривалості життя спостерігається навіть у контрольованих умовах зоопарків, свідчить: генетичні чинники, зокрема набір статевих хромосом, відіграють істотну роль у довголітті. Водночас екологічні та поведінкові фактори також впливають на результат.
“Деякі види показують протилежну тенденцію, — зазначає Штарк. — Наприклад, серед хижих птахів самки зазвичай більші та живуть довше за самців”.
Вчені додають, що соціальна поведінка і спосіб розмноження також впливають на різницю у тривалості життя. Так, у немоногамних ссавців, де самці конкурують за партнерок, вони частіше гинуть раніше. У птахів, серед яких переважають моногамні види, самці мають більше шансів дожити до старості через меншу конкуренцію.
Крім того, важливим чинником є батьківська турбота. У видах, де самки доглядають за потомством до його статевого дозрівання, як, наприклад, у приматів, їхнє довголіття забезпечує виживання дитинчат і підвищує еволюційні шанси виду.
Дослідники дійшли висновку, що тривалість життя дорослих особин формується комбінацією генетичних, екологічних і поведінкових факторів. Проте навіть за змінних умов довкілля певні відмінності між статями залишаються стабільними на рівні популяції.
Таким чином, результати підтверджують, що еволюція і структура статевих хромосом мають прямий вплив на довголіття ссавців і птахів. А отже, те, що самки живуть довше — не випадковість, а глибоко закорінений еволюційний механізм.
Раніше дослідження п’яти поширених видів диких птахів в Австралії виявило, що в середньому 4,8% особин мають статеві органи, які не відповідають їхнім хромосомам. Явище “зміни статі” спостерігається значно частіше, ніж вважалося раніше. Ця невідповідність між генетичною і фізичною статтю кидає виклик уявленням про біологію птахів і має велике значення для програм розведення.