Рештки гомініда дозволили дослідниці захистити наукову честь своїх бабусі та дідуся
Скам’янілість виявили поблизу озера Туркана у Кенії. З допомогою цього відкриття внучка захистила наукову репутацію бабусі.
Під час розкопок у Кенії палеонтологи виявили рештки кісток гомініна, яким близько півтори мільйона років. Вони належать парантропу і унікальні ще й тим, що це скам’янілі кисті рук. Раніше вченим траплялися черепи, щелепи, зуби чи окремі фрагменти кінцівок. Настільки добре збережені руки — практично ніколи. Знахідка дозволяє зрозуміти, як відбувся еволюційний перехід від мавпи до людини у контексті використання знарядь праці, пише Le Monde.
Латинська назва цих істот — Paranthropus boisei. Вони не є нашими предками, а тупиковою бічною гілкою еволюції. Попри це, знахідка показує, що навіть зберігаючи багато рис від горил, ці гомініни вже користувалися підручними засобами, організовуючи собі побут.
Гомініни — це люди і їх найближчі вимерлі родичі. Ця підродина належить до родини гомінідів, куди входять також усі великі людиноподібні мавпи: шимпанзе, горили, орангутанги та їхні викопні предки. Парантропи — не люди, але ближчі до нас, ніж до горил чи шимпанзе.
Вчені знайшли в ДНК жителів Африки сліди невідомого виду гомінідів
Розкопки, під час яких виявили скам’янілості, проводили впродовж 2019–2021 років. Їх очолила дослідниця Луїза Лікі (Louise Leakey), що походить із відомої родини кенійських палеоантропологів.
Проєкт називався Koobi Fora — за географічним регіоном, де проводились розкопки. Над ним працювала міжнародна команда з 24-х науковців. На опрацювання результатів пішло ще кілька років. Нещодавно, у жовтні 2025-го, вчені оприлюднили наукову статтю про скам’янілість у виданні Nature.
Палеонтологи знайшли добре збережену кисть лівої руки парантропа і з її допомогою реконструювали праву (на фото — власне така реконструкція). Також знайшли скам’янілості стоп. Рештки підтверджують гіпотезу дослідниці Мері Лікі про те, що парантроп є найдавнішим з відомих науці виробником знарядь праці.
Мері Лікі є бабусею Луїзи Лікі і внучці вдалося знайти переконливі аргументи до дискусії, яка не вщухала з 1959 року. Тоді Мері та її чоловік Луїс заявили, що саме парантропи, а не ранні представники Homo, першими в історії гомінінів освоїли підручні засоби.
Вчені пов'язали перехід гомінід до прямоходіння з вибухом наднової
Віднайдені у 2019–2021 роках рештки підтверджують, що парантропи були прямоходячими і їх двоногі адаптації спільні із Homo. Морфологія кисті парантропа збігається з морфологією горили. Але водночас кістки вже еволюційно пристосовані до ручної обробки їжі.
Від горил парантроп успадкував і зберіг потужне хапання. А внаслідок еволюції в бік гомінінів додалася здатність виготовляти і використовувати знаряддя праці. Окрім цього, парантропів вирізняли також великі міцні зуби, необхідні для поїдання твердих рослин.
З огляду на форму рук, Луїза Лікі та колеги роблять припущення, що парантропи ще могли лазити по деревах, але перевагу надавали пересуванню по землі. Кисті потроху втрачають необхідні для стрибання по гілках адаптації — у парантропів вони мають меншу кривизну, ніж у деяких сучасних мавп.
Окрім парантропів, науці відомі й інші види вимерлих гомінінів. Наприклад, Oreopithecus bambolii і прямоходящим не був, і по деревах лазити не міг. Його за це прозвали загадковим. Створіння жило на території сучасних Сардинії і Тоскани близько 6,7 і 8,3 мільйона років тому.