Генеральний директор OpenAI Сем Альтман та його чоловік підтримують суперечливий стартап, який досліджує можливість генної інженерії майбутніх дітей, аби усунути спадкові хвороби, пише The Times.
Компанія Preventive заявляє, що її мета — «виправляти руйнівні генетичні стани» і що, у разі успіху, редагування генів може стати одним із найважливіших медичних проривів століття.
Preventive вже залучила тридцять мільйонів доларів від приватних інвесторів і відкрила штаб-квартиру у Сан-Франциско. Це корпорація суспільної користі, тобто комерційна компанія, яка юридично зобов’язана переслідувати суспільне благо, а не лише максимізувати прибуток акціонерів.
До числа інвесторів входять Альтман, його чоловік Олівер Малгерін і Браян Армстронг, генеральний директор криптовалютної платформи Coinbase.
Редагування генів у спермі, яйцеклітинах або ембріонах є вкрай контроверсійною темою. Критики вказують, що такі втручання порушують фундаментальні етичні питання, а їхня безпечність не доведена. Генетичні модифікації з метою народження дитини заборонені у Сполучених Штатах, Великій Британії та багатьох інших країнах світу.
За даними The Wall Street Journal, Preventive шукає країну, де редагування ембріонів дозволене законом, щоб мати змогу проводити випробування. Одним із можливих варіантів називають Об’єднані Арабські Емірати.
Повідомляється, що науковці Preventive працюють над створенням дитини, яка народиться з ембріона, генетично зміненого для запобігання спадковому захворюванню. Компанія, як зазначається, навіть визначила пару, у якої є генетичне захворювання і яка виявила готовність взяти участь у проєкті.
Малгерін, розробник програмного забезпечення, який побрався з Альтманом у 2024 році, сказав, що саме він був ініціатором інвестицій у Preventive. Пара нещодавно стала батьками сина, якому зараз вісім місяців.
Армстронг, статки якого, за даними Forbes, становлять 12,5 мільярда доларів, заявив, що прагнення усувати спадкові хвороби є правильним.
«Понад триста мільйонів людей у світі живуть із генетичними захворюваннями», — сказав він. — «Потрібно проводити фундаментальні дослідження, щоб з’ясувати, чи можна створити безпечні та ефективні методи лікування цих хвороб із моменту народження. Значно легше скоригувати невелику кількість клітин до того, як почнеться розвиток хвороби — наприклад, на стадії ембріона».
Технології редагування генів стрімко розвиваються. У травні лікарі у Сполучених Штатах повідомили про унікальний випадок: дитині з надзвичайно рідкісним і загрозливим для життя генетичним розладом переписали ділянку ДНК. Ця перша у світі процедура може відкрити шлях до персоналізованих методів генетичної корекції.
Науковці з Дитячої лікарні Філадельфії та Медичної школи Перельмана Університету Пенсильванії застосували найсучаснішу технологію Crispr. Вона дозволяє робити точкові зміни у ДНК всередині живих клітин, змінюючи її код буквально по одній «букві».
Лукас Гаррінгтон, засновник Preventive, здобув ступінь доктора філософії у лабораторії Дженніфер Даудни, лауреатки Нобелівської премії за відкриття механізму Crispr. Згодом Гаррінгтон і Даудна разом створили іншу компанію.
Попри потенціал усунення певних хвороб, ключовими залишаються питання етики.
Деякі технологічні компанії йдуть далі та досліджують можливості, які дозволили б батькам отримувати прогнози щодо ймовірного рівня інтелекту чи зросту дитини.
«У технологічних людей у житті все під контролем, і вони думають: “Чому б мені не мати ідеальну дитину?” — сказала Марселл Седарс, провідна лікарка клініки штучного запліднення Каліфорнійського університету у Сан-Франциско, у коментарі WSJ. — Але діти приходять у світ із власною “заводською прошивкою”, і передбачити їх розвиток неможливо».
У 2019 році китайського вченого засудили до трьох років ув’язнення за створення, як вважається, перших у світі генетично модифікованих дітей. Хе Цзянькуя визнали винним у порушенні державної заборони на експерименти з людськими ембріонами з метою надати їм захист від ВІЛ.
Науковці в усьому світі засудили Хе після народження близнючок у листопаді 2018 року. Він стверджував, що діти здорові, однак їхні особи досі не розкрито публічно.
Чи впливає наш спосіб життя й оточення на роботу генів, і якщо впливає — чи успадковуються ці зміни? Наука епігенетика шукає відповіді на ці запитання, й вони вас здивують. Більше — в статті «Хто керує нашими генами? Загадки епігенетики» науковиці Оксани Маньковської.