Орнітологи з Королівського товариства охорони птахів закликають повертати пташенят до гнізда, якщо вони не мають пір’я. Без сторонньої допомоги вони не виживуть. Те, що батьки відмовляться від малечі через людський запах — міф. У птахів насправді дуже погано з нюхом, пише Popular Science.
Захисники дикої природи радять використовувати рукавички при контакті з дикими птахами. Але це продиктовано не запахом, а питаннями гігієни. Адже птахи можуть бути носіями різноманітних інфекційних захворювань та паразитів.
“Пташенята — це крихітні малюки без пір’я, вони перебувають на дуже ранніх стадіях розвитку та дуже вразливі”, — каже Сіан Денні, яка вже шість років працює в британському Королівському товаристві охорони птахів.
Якщо вам трапилося таке крилате створіння, його слід повернути у гніздо. Це не завжди легко зробити. Наприклад, садові птахи зазвичай в’ють гнізда в живоплотах або на деревах. Ластівки та горобці влаштовують свої домівки на дахах або під карнизами. Можна якийсь час поспостерігати і побачити, куди літають батьки. Якщо ж гніздо так і не вдалося виявити, пташеня слід посадити у якусь ємність і підняти повище від землі, щоб його не з’їли хижаки. Підійде будь-яке відро чи миска. Так батькам буде простіше знайти малечу і виростити її на новому місці. Але не всіх малюків треба рятувати. Якщо це буде злеток, то ви зробите ведемежу послугу. Злетки вчаться літати, можуть проводити на землі від кількох днів до тижня. Батьки зазвичай потай спостерігають за ними. Таких пташат орнітологи радять узагалі не чіпати. Відрізнити їх просо — вони вже оперені. Звісно, якщо за такою малечею полює, наприклад, місцевий кіт, то злетка варто пересадити із землі на найближче дерево. Далі він справиться сам.
Якщо пташеня отримало травму або вам доведеться виходжувати його самостійно, тут уже знадобиться допомога спеціаліста. Тож варто звернутися до ветеринара. Проконсультувати також можуть реабілітаційні центри та притулки для птахів, які існують в Україні.
Спостереження за птахами — одне з хобі із психотерапевтичним ефектом. Петро Катеринич у своїй статті “Крилатий дзен: чого мене навчили роки спостережень за птахами” пише, що вчені виявили зв’язок між зарослями з великою кількістю птахів з пониженим рівнем депресії, тривожності та стресу. Результати були настільки чіткими, що дослідники змогли визначити мінімальну площу зелених насаджень, необхідну для зменшення кожної з цих проблем: 20% — для депресії, 30% — для тривожності та 20% — для стресу.