Програмування з використанням штучного інтелекту: чому надмірна довіра знижує якість коду.
Тренд vibe coding змінює IT-індустрію (фото: Magnific)
У світі набирає популярності тренд “vibe coding” – метод, за якого програми створюються за допомогою ІІ-промптів без написання жодного рядка традиційного коду. Проте дослідження вчених з ETH Zurich свідчить, що для успішної розробки одного лише “вдохнення” від алгоритму недостатньо.
Що таке Vibe Coding?
Раніше розробка програмного забезпечення була доступна лише фахівцям, які володіли мовами програмування Python або Java. Сьогодні завдяки ІІ-інструментам, зокрема Claude Code, Cursor або Loveable, створювати додатки можуть навіть працівники без необхідних базових навичок.
Розробники просто описують словами, як має працювати програма, а ІІ генерує код у фоновому режимі. Цей процес отримав назву “vibe coding”.
Вчені ETH Zurich з’ясували, що на успіх у цьому процесі впливають два ключові фактори:
Базові знання інформатики: розуміння того, як функціонують програми.
Чіткість висловлювання: здатність структурувати думки в письмовій формі.
IT-навички в пріоритеті
Дослідники провели експеримент за участю 100 студентів, які повинні були відтворити діючі програми за допомогою ІІ-агентів. Результати показали, що саме знання комп’ютерних наук мали найбільший вплив на якість кінцевого продукту.
На думку авторів дослідження, обізнані користувачі краще планують структуру програми та швидше знаходять помилки.
“Фахівці використовують точні технічні терміни. Це дозволяє ІІ-агенту діяти точніше, навіть якщо користувач не бачить самого коду”, – пояснює аспірант Тео Вайдманн.
Сховані пастки співпраці з ІІ
Цікавим відкриттям стало те, що студенти, які найчастіше користуються нейромережею в повсякденному житті, виконали завдання гірше. Дослідники припускають, що надмірна залежність від ІІ може послаблювати здатність людини чітко формулювати власні думки.
Оскільки в “вайб-кодингу” промпт сам стає формою коду, неточне формулювання неминуче призводить до помилок у програмному забезпеченні.
ІІ “ремонтує” те, що не зламано?
Паралельне дослідження групи професора Мартина Вечева виявило ще одну серйозну проблему. Вчені перевірили, наскільки добре ІІ-агенти виправляють помилки в коді.
Результати виявилися красномовними: в більш ніж 70% випадків ІІ намагався “виправити” код, який і так був абсолютно правильним.
Вечев зробив висновок: ІІ створює ризик внесення нових помилок у робочі системи.
“Це нагадування про те, що експерти-люди повинні продовжувати перевіряти код, згенерований ІІ, а не покладатися на нього сліпо”, – зазначає вчений.
Хоча “вайб-кодинг” значно знижує бар’єр входу в ІТ, повна автоматизація розробки поки залишається питанням майбутнього. Вчені вважають, що роль людини як контролера та архітектора ІІ повинна залишатися провідною.