Учені знайшли майстерню віком 3000 років, яка може розповісти про те, як люди перейшли від бронзової доби до залізної. Це була одна з найважливіших епох розвитку людства, повідомляє Science Alert.
Майстерня розташована на півдні Грузії. Цю ділянку вже вивчали раніше, але антропологи-археологи Натаніель Ерб-Сатулло і Боббі Климчук з Університету Кренфілда у Великій Британії вирішили по-новому поглянути на знайдені свідчення.
Раніше припускали, що тут добували залізо, оскільки там було виявлено велику кількість гематиту (мінералу, оксиду заліза) і шлакових відходів (побічного продукту плавки). Але нове дослідження показало, що оксид заліза насправді використовували як флюс – речовину, яку додавали до плавильних печей для поліпшення, у цьому випадку, виробництва міді.
Це говорить про те, що залізо відкрили експериментально в мідеплавильних печах, а не розробляли окремо. Така гіпотеза вже висловлювалася, але прямих доказів її не було.
“Це свідчення навмисного використання заліза в процесі плавки міді. Воно показує, що ці металурги сприймали оксид заліза — геологічні сполуки, які згодом використовували як руду для виплавки заліза — як окремий матеріал і експериментували з його властивостями в печі. Його використання тут передбачає, що подібні експерименти мідників мали вирішальне значення для розвитку металургії заліза”, — заявив Ерб-Сатулло.
Залізна доба тривала 700 років і була одним із найважливіших етапів розвитку людства. Сільське господарство стало більш просунутим, битви – запеклими. Крім того, з’являлися нові інструменти, виготовлені з цього твердого і міцного матеріалу.
Варто зазначити, що вчені знайшли лише одну локацію, а залізо, ймовірно, почали використовувати незалежно в різних місцях. Разом з тим, вивчена ділянка схожа на інші, наприклад, знайдені в Ізраїлі.
Крім того, важливо, що залізовмісні мінерали часто зустрічаються в тих самих місцях, що й родовища міді, що підвищує ймовірність того, що в процесах плавки міді регулярно використовували також елементи заліза.
Раніше археологи знайшли в Чехії скупчення артефактів кам’яної доби, якими, ймовірно, користувалася одна людина. Це була свого роду “сумка з інструментами” стародавнього мисливця-збирача.