Вогонь кохання підтримують не так сюрпризи і новизна, як слова, ритуали і вчинки партнера, які є для нас передбачуваними. Американський психолог, автор колонок для Forbes Марк Треверс пояснює, чому так відбувається.
Важливість передбачуваної доброзичливої поведінки у стосунках автор аргументує кількома науковими дослідженнями, опублікованими у низці спеціалізованих наукових журналів. Він розповідає про фізіологію та емоції, які впливають на якість нашого життя і безпосередньо пов’язані із людьми, що є біля нас.
Стосунки як бульбашка безпеки для душі і тіла
Марк Треверс зазначає, що передбачуване тепло цінніше за сюрпризи. Пояснює свою тезу тим, що ми закохуємося не лише серцем, а всім тілом. Як аргумент, наводить дослідження, опубліковане у журналі PLOS ONE у 2013 році.
Його провели під егідою канадського Міжнародного центру передового досвіду з емоційно сфокусованої терапії (ICEEFT). Дослідження полягало у тому, що під час парної психотерапії клієнтам сканували мозок. У такий спосіб відстежували активність нервової системи.
Результати показали: коли партнери тримались за руки, їх реакція на загрозу була спокійнішою. Близькість у стосунках показала себе як провідник до відчуття комфорту і безпеки.
Зовнішні загрози можуть залишатися незмінними, але ми по-різному реагуємо на них. І це залежить від нашого емоційного самопочуття. Цей стан у психології іноді називають бульбашкою безпеки. Це гарантія упевненості у собі і здатності подолати страх перед ризиком.
Цю умовну бульбашку можна втратити і тоді ми будемо почуватися безпорадними чи беззахисними перед світом. Але також її можна і наростити. І передбачувані доброзичливі стосунки сприяють цьому. Вони є передумовою відчуття емоційної безпеки.
Вона формується тоді, коли ми впевнені, що у стосунках отримаємо турботу і підтримку. І ця впевненість базується на щоденних повторюваних ритуалах: поцілунку зранку, перепискою впродовж дня, спільною прогулянкою тощо. У кожної пари вони свої.
Якщо є відчуття безпеки, то люди краще справляються із загрозами навіть тоді, коли опиняються на самоті. Передбачуваність у стосунках створює бульбашку безпеки не лише на психологічному, але й на тілесному рівні. Наш мозок реагує спокійніше на виклики, з якими стикається.
На одну проблему менше
У 2024 році вчені з Університету Алабами провели опитування серед студентів. Усього залучили 468 людей. Дослідження стосувалося того, що дає людям відчувати себе коханими.
Незалежно від віку, раси, статі і країни проживання, усі респонденти — місцеві та іноземні — говорили про так звану позитивну чутливість. Цим поняттям означували стабільну зорієнтованість партнерів один на одного.
Опитані усвідомлювали себе коханими, якщо їх партнер давав відчуття постійної присутності. Не в буквальному сенсі, а у випробуваннях, радощах і побуті. Таке відчуття формується при доброзичливій уважності до людини, що поруч.
Ми ставимося так до людини, якщо за замовчуванням сприймаємо її як хорошу і безпечну для нас. У такому випадку можемо спокійно відреагувати на хвилинне роздратування з боку партнера, помічати зміни настрою один одного, конструктивно вирішувати конфлікти і йти на компроміси.
Якщо стосунки непослідовні, і ви не знаєте, що на вас чекає — ніжність чи агресія, ви підсвідомо стаєте у захисну позу, чекаючи зусібіч удару. У стосунках це проявляється через дистанціювання, відмовчування або замикання у собі.
Натомість упевненість, що вас постійно бачать і чують, заспокоює нервову систему і знімає тривогу. Безпека створює передумови для грайливості, легкості і флірту. Навіть якщо ви давно разом.
Може бути краще
З життєвим досвідом наша психіка виробляє захисні механізми, намагаючись приготувати нас до майбутніх випробувань. Мовляв, будь готовим, бо може бути гірше. У стосунках це проявляється через внутрішню готовність до розриву, приглушування сильних позитивних емоцій, щоб потім не було боляче.
Як наслідок, людина не може бути повноцінно задовлена стосунками через перманентну внутрішню напругу. У 2020 році вчені з Університету Кароліни дослідили, як задоволеність стосунками корелюється із якістю життя.
Результати опублікували в Journal of Social and Personal Relationships. Вони показали, що між незадоволенням стосунками і благополуччям є кореляція. Напруга між партнерами викликає емоційні гойдалки.
Один день може бути чудовим, а в інший людина переживає знижений рівень задоволення життям, має пригнічений настрій, не може відчувати радість. Тривалі передбачувані стосунки лікують від цього. Партнери, що довго зберігали доброзичливі і підтримуючі стосунки, не переживали таких сильних емоційних коливань.
Марк Треверс підсумовує: щоденна взаємна підтримка має терапевтичний ефект і дозволяє підтримувати тривале відчуття закоханості. А у складних життєвих обставинах може стати рятівним кругом. Так жінки важко поранених українських воїнів допомагали їм повертатися до життя з безодні відчаю після втрати кінцівок. Про історії цих пар можна почитати в статті “Реабілітація коханням. Три історії повернення до життя” авторства Оксани Савченко.