Учені, ймовірно, змогли розкрити таємницю появи загадкової, схожої на павука структури на супутнику Юпітера Європі. Її відкрили майже 30 років тому, але досі дослідники не знали, що це таке, повідомляє Live Science.
У березні 1998 року апарат Galileo, який вивчав Юпітер і його супутники, здійснив близький проліт повз Європу. Вважається, що під льодом супутника знаходиться океан, в якому може існувати життя. Під час прольоту зонд наніс на карту ударну структуру діаметром 22 кілометри, яка отримала назву кратер Мананнан. Усередині неї апарат виявив щось дивне.
У ямі недалеко від центру кратера знаходилася розлога дендритна структура. Спочатку вчені припустили, що її поява пов’язана з гравітацією Юпітера, яка діє на Європу і залишає тріщини на її поверхні. Пізніше інші експерти припустили, що це може бути свідченням виверження гідротермальних джерел на дні підповерхневого океану Європи. Але жодне з цих припущень не може повністю пояснити появу цих загадкових структур.
Тепер же вчені висунули нову версію. За їхніми словами, павукоподібне утворення на Юпітері сформувалося аналогічно тому, як зазвичай з’являються темні дендритні візерунки на Землі, відомі як “озерні зірки”. Ці утворення формуються, коли сніг випадає на замерзлі озера, і вода просочується через крихітні отвори в льоду.
Щоб перевірити свою гіпотезу, вчені провели моделювання в лабораторії. Вони також назвали цю павукоподібну структуру Дамхан Алла, що в перекладі з ірландської означає “павук” або “стінний демон”. Мананнан — кельтський бог з ірландської міфології.
На відміну від утворення озерних зірок на Землі, коли вода піднімається через крихітні отвори, Дамхан Алла, ймовірно, утворилася внаслідок зіткнення з астероїдом, який створив невелику тріщину в крижаній оболонці Європи, дозволивши солоній воді просочитися вгору і намалювати павукоподібний візерунок на поверхні. Це зіткнення з астероїдом, ймовірно, сталося після того, як кратер Мананнан уже сформувався.
Учені також зазначили, що Дамхан Алла схожий на “павуків” на Марсі. Вони утворюються, коли лід із вуглекислого газу сублімується, тобто перетворюється безпосередньо на газ. За словами дослідників, схожість між “павуками” на Європі та Марсі пояснюється тим, як “рідина тече через пористі поверхні”. Теоретично, подібні павукоподібні структури могли б утворитися і на інших світах із замерзлими океанами, як-от супутник Сатурна Енцелад, інший супутник Юпітера Ганімед і карликова планета Церера, розташована в поясі астероїдів за Марсом.
Раніше вчені поставили під сумнів існування океану під льодом супутника Сатурна Титана.