Частинки мікропластику, які збираються в організмі, можуть негативно впливати на функціонування імунної системи. Нове дослідження виявило, що вони здатні “засмічувати” імунні клітини, ускладнюючи їхню боротьбу з інфекціями. Наразі це підтверджено лише в експериментах на мишах та клітинах у лабораторії, повідомляє LiveScience.
Частинки мікропластику формуються в процесі руйнування пластикових виробів, зокрема контейнерів для їжі з полістиролу. Ці частинки можуть накопичуватися в організмі та потрапляти в різні тканини. Раніше їх уже виявляли в крові, грудному молоці, мозку, печінці та репродуктивних органах людини.
У дослідженні, опублікованому в журналі Immunity, науковці зосередили увагу на функціонуванні імунних клітин — макрофагів. Ці клітини поглинають віруси, бактерії, гриби та мертві клітини, а потім розщеплюють їх на складові, які організм може використовувати або виводити.
Під час експериментів було виявлено, що макрофаги активно захоплюють частинки мікропластику, але не здатні їх розщепити. Внаслідок цього всередині клітин накопичується матеріал, який вони не можуть переробити.
“Це дещо тривожно, адже це свідчить про те, що ми не виробили у себе реакції на них”, — зазначив старший автор дослідження, імунолог Джастін Перрі з Memorial Sloan Kettering Cancer Center.
У лабораторних експериментах на клітинах людини та мишей дослідники продемонстрували, що макрофаги, які поглинули мікропластик, гірше виконують свої функції. Зокрема, вони повільніше поглинають і знищують бактерії, грибки та залишки мертвих клітин.
Щоб перевірити цей ефект, вчені ввели мишам грибок Aspergillus fumigatus, який може викликати респіраторні інфекції у людей зі слабким імунітетом. У тварин, які отримували мікропластик, інфекція перебігала важче, а організм повільніше очищався від патогена. Крім того, мікропластик заважав макрофагам видаляти мертві клітини.
“Це приблизно 3 мільйони відмираючих клітин на секунду. Якщо по-справжньому порахувати, це досить велике навантаження для макрофагів”, — пояснив Перрі.
Накопичення клітинного “сміття” може викликати запалення, оскільки імунна система сприймає його як сигнал про пошкодження тканин. Це потенційно здатне сприяти розвитку аутоімунних процесів.
Дослідники також виявили можливий вплив мікропластику на фертильність. У самців мишей, які регулярно отримували ці частинки протягом 18 тижнів, спостерігалося зменшення кількості сперматозоїдів. Водночас науковці підкреслюють, що прямого зв’язку між мікропластиком і захворюваннями у людей поки не доведено.
Надалі вчені планують дослідити зразки тканин людини, щоб перевірити, як мікропластик накопичується в організмі. Зокрема, вони хочуть з’ясувати, чи може він сприяти формуванню атеросклеротичних бляшок у кровоносних судинах.
Раніше дослідження китайських вчених у мегаполісах Гуанчжоу та Сіань виявило значні скупчення мікро- та нанопластикових частинок, які здатні тривалий час залишатися в повітрі та брати участь у формуванні хмар. Завдяки інноваційному методу виявлення часток розміром до 200 нанометрів було з’ясовано, що реальні масштаби атмосферного забруднення пластиком суттєво занижені.