Онлайн-держпослуги в Україні – як війна пришвидшила цифрову трансформацію
Алла Котляр
Під час повномасштабної війни Україна не лише втримала рівень цифрових державних послуг, а й була змушена розвивати їх швидше, ніж у мирні роки. Попри постійні кібератаки й руйнування інфраструктури, країна зберегла імідж одного зі світових лідерів цифрової трансформації та входить до числа держав, що демонструють найдинамічніший прогрес у міжнародних рейтингах е‑урядування та онлайн‑послуг.
Запит суспільства на зручні віддалені сервіси під час війни зріс: мільйони українців опинились як в інших містах, так і за кордоном, але потреба швидко вирішувати правові питання нікуди не зникла. Найбільш затребуваними серед користувачів стали саме юридичні послуги — від реєстрації актів цивільного стану до нотаріальних дій і доступу до реєстрів.
Про те, які цифрові послуги вже сьогодні доступні українцям у різних країнах світу, як ними скористатися, які нові можливості готуються до запуску найближчим часом, а також про заходи безпеки reNews поспілкувалось із заступницею міністра юстиції з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації Ольгою Рябухою.
Ольга РябухаФото, надане інтерв’юйованим
— Пані Ольго, мабуть, однією з найгучніших онлайн-послуг Міністерства юстиції став запущений рік тому електронний шлюб. Як він функціонує зараз?
— Станом на зараз у нас функціонують три цифрові офіси. Одночасно можуть проводити 13 урочистих церемоній одруження 13 залів у Києві, 10 — у Дніпрі та п’ять — у Львові. Тобто за день може бути проведено більш як 300 реєстрацій шлюбу. Завдяки нашим сервісам станом на 1 грудня 2025-го онлайн уже одружилася 26 231 пара.
— Як саме це відбувається? За допомогою якого сервісу?
— Через онлайн-комунікаційну платформу Webex. Колеги надали нам 100 ліцензій на п’ять років, по одному долару за ліцензію. І я вважаю, що це просто величезний внесок у цифровізацію нашої країни й нереальна благодійність із боку Webex.
Українці знатимуть, хто переглядає їхні дані: “Дія” надсилатиме сповіщення
Відбувається все так: людина заходить у мобільний застосунок «Дія», ініціює подання заяви, другий із майбутнього подружжя її підписує. У процесі формування заяви автоматично перевіряються відомості про паспорти, податкові номери пари. Уточнюється кілька питань, наприклад, яке прізвище обирає кожен у парі після одруження; адреса, за якою потрібно буде надіслати свідоцтво про шлюб. Здійснюється оплата, і після цього заява з порталу або мобільного застосунку «Дія» летить до нас — до Державного реєстру актів цивільного стану. Її опрацьовують державні реєстратори, які працюють у цифрових офісах. Здійснюється перевірка, і в обраний молодятами день і час відбувається відеоконференція. У нас є спеціально залучені ведучі, які, власне, проводять весільну церемонію, та співробітники ДРАЦС, які перебувають за кадром, але саме вони перевіряють заяву, цифрові підписи й те, чи онлайн зайшла саме ця пара, — звіряють цифровий вираз обличчя пари з біометричними відомостями. Це важливий момент. Безпосередньо державний реєстратор, який перебуває за кадром, фінально формує актовий запис про шлюб і роздруковує свідоцтво, яке далі поштою направляється парі за вказаною адресою.
— І свідки є, як вживу?
— Свідків немає. Виключно пара. Оскільки ми звіряємо цифровий образ обличчя, важливо, щоб саме ця людина була присутня в кадрі. І свідки як такі нам не потрібні.
— А як щодо часом сумного фіналу шлюбу — розлучення?
— Цей сервіс ми давно й активно розробляємо. Плануємо запустити в бета-версії орієнтовно в лютому-березні 2026-го. Вже завершуємо технічну розробку. Він буде доступний виключно для пар, які не мають спільних неповнолітніх дітей і майнових спорів. В іншому разі процедура здійснюється через суд.
— У таких випадках, наскільки я знаю, онлайн можна скористатися послугами Електронного суду.
— Це просто подання заяви, трохи інший сервіс. До речі, заява там не формується в електронному вигляді, а, грубо кажучи, людина створює її самостійно, підписує електронним цифровим підписом, завантажує й надсилає засобами системи «Електронний суд». Тобто це інший світ.
— Але судовий розгляд справи також може відбуватися без відвідування суду й навіть без онлайн-присутності пари?
— У межах окремого провадження таке можливо, якщо про це просить людина й немає спору щодо визначення місця проживання дітей. Але це — не про автоматичний сервіс. Це досить ручна конструкція.
— На жаль, вона ніяк не погоджена з ДРАЦС. І якщо людина хоче, щоб не тільки фактично, а й у «Дії» відображалося, що вона вже не в шлюбі, то має забрати папірець про ухвалу суду й ногами піти до ДРАЦС.
В Україні запустили Дія.Картку для отримання всіх державних виплат
— Насправді суди, відповідно до законодавства, мали б відправляти свої рішення до органів ДРАЦС, які б складали актові записи про розлучення та вносили їх до реєстрів.
— Які ще онлайн-сервіси вже доступні? І як ними скористатися?
— Дуже популярним є весь пул сервісів для бізнесу, починаючи з реєстрації ФОП. Тут працює цілий комплекс послуг: відкриття; внесення змін до відомостей (наприклад, можна додати вид діяльності); закриття; реєстрація товариства з обмеженою відповідальністю на підставі модельного статуту; перехід на діяльність на підставі модельного статуту. Нещодавно ми презентували автоматичний бета-тест іще двох сервісів — автоматичну реєстрацію громадської організації на підставі модельного статуту та перехід чинної громадської організації на модельний статут.
Послугами у сфері бізнесу українці скористалися вже понад два мільйони разів. Це суперпопулярні сервіси, до того ж повністю автоматичні, тобто здійснюються без участі реєстраторів. Водночас рівень задоволеності користувачів — 97%. Рівень конверсії (відношення кількості всіх заяв до кількості успішно зареєстрованих) — 99,8%.
— А еМалятко зараз у якому стані?
— До речі, це був перший сервіс, запущений у «Дії». Він унікальний, тому що насправді дуже складний і комплексний. Сервіс об’єднує 10 послуг.
Станом на зараз еМалятко функціонує. Цією послугою вже скористалися понад 732 тисячі українців. Разом із Мінцифри ми зараз плануємо цей сервіс модернізувати. Давно є ідея зробити його проактивним.
Наразі великих комплексних проактивних сервісів немає. Частково проактивною можна вважати лише житлову субсидію, точніше, її продовження — коли людині пропонують продовжити субсидію, якщо в неї нічого не змінилося.
еМалятко ми, по-перше, хочемо запустити через мобільний застосунок «Дія». Наразі послуга є тільки на вебпорталі, а вебпортал і мобільний застосунок — це по суті дві окремі екосистеми.
Реєстрація шлюбу за кордоном: як це зробити громадянам України
По-друге, зараз надання послуг у еМалятку здійснюється за заявницьким принципом. Тобто батьки мають самі подати заяву. Ми ж хочемо змінити цю логіку. Адже держава точно знає, коли народилася дитина, — в Електронній системі охорони здоров’я НСЗУ з’являється медичний висновок про народження. Ми точно знаємо, що дитина народилася в такому-то пологовому будинку, в таких-то батьків. І, відповідно, хочемо самі проактивно пропонувати батькам здійснити реєстрацію народження дитини. А далі — пул інших необхідних їм послуг, які входять до комплексу. Наприклад, оформити дитині податковий номер; забезпечити декларування місця проживання; дуже популярна послуга — оформити соціальні виплати; закордонний паспорт громадянина України. Ці та інші послуги держава може пропонувати проактивно, оскільки ми знаємо, що, найімовірніше, вони знадобляться молодим батькам. У цьому якраз і полягає реформа.
— До речі, які послуги входять до еМалятка і які з них уже працюють, поки що не проактивно?
— Реєстрація народження; пакунок малюка; допомога при народженні дитини; визначення походження дитини; присвоєння УНЗР — унікального номеру запису в Єдиному державному демографічному реєстрі; присвоєння податкового номеру; призначення допомоги багатодітним сім’ям; реєстрація місця проживання; внесення до реєстру пацієнтів у МОЗ; визначення громадянства, якщо громадянином України є тільки один із батьків.
— Як щодо послуги еМалятко для українців за кордоном?
— Це в наших найближчих планах. Звісно, еМалятко в цьому разі не буде проактивним. Тут ми говоримо про дітей, у яких обоє батьків є громадянами України, але народилися вони за кордоном. В умовах повномасштабної війни це суперактуальна послуга.
У колаборації з Мінцифри та МЗС ми зараз напрацьовуємо концепцію, алгоритм, аби за закордонними документами про народження дитини батьки могли зареєструвати її в Україні (це не буде цілком автоматично), оформити їй закордонний паспорт, присвоїти податковий номер тощо. Аби в майбутньому, коли ці діти виростуть, вони були пов’язані з Україною й могли отримати українські паспорти. Це один із пріоритетних напрямів.
— А якщо дитина народилася вже в окупації, чи можуть батьки скористатися цими послугами?
«Пакунок малюка»: чи можуть батьки отримати грошову компенсацію
— Очевидно, що на руках у цих батьків як мінімум є медичні документи. Або, можливо, й свідоцтво, видане окупаційною адміністрацією. У практиці Європейського суду з прав людини є таке поняття, як «намібійський виняток». Згідно з ним, на підконтрольній території можуть бути прийняті видані окупаційною адміністрацією документи, що посвідчують факт народження, смерті та шлюбу, за наявності сукупності доказів. І це є наріжним каменем для нас із 2014 року. Станом на зараз усе це здійснюється через суд за певною процедурою, тому що суддя має оцінити сукупність доказів.
Спроби спростити цю процедуру й зробити так, щоб органи ДРАЦС реєстрували самостійно, були неодноразово з 2014 року, але ризики занадто великі. Якщо у разі фейкового народження ризик — нецільове використання державної допомоги, то фейковим встановленням смерті, наприклад, можуть скористатися топтерористи, аби уникнути міжнародного розшуку. В умовах повномасштабного вторгнення це — наче відчинити скриньку Пандори.
— Як щодо державної реєстрації права власності?
— Тут є дві ключові електронні послуги, якими користуються громадяни: отримання витягу про нерухомість з ДРРП (Державного реєстру речових прав на нерухоме майно) і внесення права власності до реєстру, бо він у нас функціонує з 2013 року. Відповідно, велика кількість нерухомості, яка останній раз купувалася / продавалася / приватизувалася до 2013-го, залишилася поза цим реєстром. І це дуже актуальне питання, бо коли подається заявка на еВідновлення, якщо майно пошкоджене або знищене, то інформація про нього перевіряється в ДРРП. І якщо права власності на нього там немає, то його треба туди внести. Для цього ми закликаємо людей користуватися цією послугою.
“Дія” потрапила до списку найкращих винаходів журналу Time — Федоров
— На жаль, тут є проблеми. Бо ця послуга не узгоджена з Бюро технічної інформації (БТІ). Власне, мій досвід користування нею щодо нерухомості в Києві виявився неуспішним: на інформаційний запит державного реєстратора БТІ протягом належних 30 робочих днів просто не відповіло. Наскільки мені відомо, такі випадки непоодинокі. У ЦНАП мені сказали, що оскільки БТІ — комунальні підприємства, то вважають, що можуть брати оплату за цю інформацію.
— Ми знаємо про цю проблему й зараз намагаємося налагодити ці процеси. Вже зробили це по Запорізькій та Сумській областях. На порядку денному — всі прифронтові області. І Київ однозначно теж. Є обережний оптимізм, що БТІ почнуть надавати інформацію державним реєстраторам нерухомості, й послуга найближчим часом запрацює, буде укладено договір про інформаційну взаємодію.
Наразі половина БТІ в країні вже підключені. Абсолютний переможець тут — місто Харків. Там успішно опрацьовано вже 23 тисячі таких заяв. Як правило, всі цифрові послуги ми пілотуємо в Харкові, бо в них хороша команда з цифровізації. Далі Дніпропетровська область — майже дев’ять тисяч. У Запоріжжі — майже п’ять тисяч, у Київській області — 4158, і ми розуміємо, що цього дуже мало.
— Чи у вашій компетенції напрям безоплатної правової допомоги?
— Цим активно займається виконувачка обов’язків міністра Людмила Сугак. Але я можу трохи розповісти. Ми аналізували запити, й виявилося, що 80% із них так чи інакше пов’язані з військовими. Тому вирішили зараз сконцентруватися на цій групі й запустити проєкт GGTC (Global Government Technology Centre), який фінансуватиме стартапи, базуючись на штучному інтелекті. На конкурсі проєктів уже було відібрано три компанії, які представили свої рішення. Спеціальна комісія має вирішити, яке з них технологічно найкраще. Але це — поки що майбутнє.
— Які проблеми виникають під час цифровізації послуг? І як щодо захисту даних?
— Мабуть, найбільшою проблемою було глобальне падіння всіх реєстрів і систем Міністерства юстиції 19 грудня минулого року внаслідок цілеспрямованої надзвичайно потужної хакерської атаки. Це було безпрецедентно. На відновлення знадобився місяць точно. Міністерство юстиції володіє ключовими реєстрами й системами (народження, смерть, бізнес, нерухомість), і все це зупинилося в державі на місяць.
Витоків з “Дії” не було: у Мінцифри пояснили повідомлення про “злив” даних українців
Це трапилося ще до мого приходу до міністерства. Але колеги зробили висновки. До кінця цього року ми плануємо розгорнути цільовий профіль безпеки на всі наші реєстри. Простіше кажучи, це суперзахищена система захисту інформації. Наразі в Україні вона є лише в деяких реєстрах Міноборони. Завдяки міжнародним партнерам ми розгорнули резервне хмарне середовище за кордоном. Там зберігається жива репліка — кожні 10 хвилин уся інформація з усіх реєстрів оновлюється. У випадку будь-якої екстреної ситуації це дозволить нам відновитися дуже швидко.
Завдяки міжнародним партнерам ми здобули п’ять типів ліцензій — на моніторинг DDoS-атак, на превенцію кіберзагроз та витік даних тощо. Моніторимо в режимі реального часу постійно й невідкладно реагуємо, якщо десь щось виникає.
— Скільки часу триватиме створення цифрового профілю?
— Воно триває вже майже рік і скоро завершиться. Систему захисту ми вже розгорнули на тестовому середовищі. Завершується аудит усієї системи. Далі ми подамо декларацію до Держспецзв’язку.
— Наскільки реальними є ризики витоку інформації?
— Нічого нереального в цьому житті немає, але реєстр максимально захищений. Жоден сторонній користувач до нього залізти не може. Масованого витоку я не передбачаю в принципі. Всіх, хто має доступ до інформації, ми знаємо.
— Давайте тоді про найближчі плани та послуги, які незабаром мають стати доступними.
— Громадські об’єднання. Вже завершуються тестування, а далі — промислове середовище, тобто послуга буде доступна всім користувачам на порталі «Дія».
Вихід у бета-тестування еРозлучень ми плануємо приблизно на лютий-березень 2026 року.
ШІ-консультант “Дії” опрацьовує 85% звернень в підтримку
еНотаріат. Це політично дуже складний проєкт. Наразі ми провели тільки перший етап тестування. Близько третини нотаріусів зайшли в систему й потестували її. Ми зібрали близько трьохсот фідбеків і в два етапи оновили систему. До речі, розгорнули резервне збереження копій документів — сканів довіреностей, наприклад.
Щиро вірю, що другий етап тестування з урахуванням усіх доопрацювань відбудеться найближчим часом — після призначення політичного керівництва. Це — флагманський загальнодержавний проєкт, і він потребує політичної підтримки.
— Яких послуг передусім стосуватиметься тестування?
— Що ми запускаємо зараз? Це поки що не послуга для громадян, а, грубо кажучи, особистий кабінет нотаріуса, в якому ми об’єднуємо декілька складників — реєстр довіреностей, спадковості, нотаріальних бланків плюс перевірка паспортних даних в інтеграції з демографічним реєстром, податкового номеру тощо. Це дуже спростить роботу нотаріусів, яким не потрібно буде щоразу вручну логінитися в різних реєстрах, і, відповідно, скоротить витрачений на це час і громадян, і самих нотаріусів.
Другим етапом буде створення послуг у «Дії». Неофіційно ми визначили топ-7 нотаріальних послуг, які плануємо перевести в онлайн. Почати хочемо з довіреностей — це найпопулярніша послуга. Заповітів не буде — це занадто ризиковано.
Але все це станеться після того, як розгорнемо кабінет нотаріуса. Тож чекаємо на нового міністра.
У планах на 2026 рік — багато всього. Наприклад, іще актуалізація актових записів.
— Що ви маєте на увазі?
Федоров пропонує в “Дії” збирати скарги громадян на місцеву владу, інвестора майже знайшли
— Ситуацію, коли актовий запис не підтягується в «Дію», дуже сильно видно на відстрочках від мобілізації. Наприклад, у чоловіка троє дітей, і свідоцтво про народження третьої дитини не відображається. Запровадження послуги з актуалізації актового запису виправить цю ситуацію. Або якщо, наприклад, є помилка в прізвищі (у нас досі є записи, оформлені, наприклад, російською чи угорською мовою, відповідно, й видані документи) чи в серії номеру свідоцтва про шлюб тощо. Таких прикладів дуже багато, і в лютому ми збираємося запустити це у два етапи. Спочатку — найпростіші випадки.
— Тобто людина онлайн зможе виправити помилку сама?
— Так. Вона подає заяву через «Дію», заява летить до реєстраторів ДРАЦС по областях (залучені будуть усі), які піднімуть архіви, перевірять і виправлять помилку.
— Це дуже корисна послуга.
— Так. Нещодавно я готувалася до виступу на заході й замислилася над тим, що в нас є популярні медійні послуги, а є такі, про які звичайний громадянин може й не почути, але вони надзвичайно важливі для держави. До перших належать єШлюб, єМалятко, реєстрація ФОП, про які знають усі. А от про актуалізацію актового запису розповісти складніше, й кількість людей, які нею скористаються, буде точно меншою. Чи, наприклад, про суперважливу послугу щодо прозорості кінцевих бенефіціарних власників, яку ми плануємо запустити. До речі, це є однією з вимог МВФ і нашим євроінтеграційним зобов’язанням. Інформація про вигодонабувачів (бенефіціарів) кожної юридичної особи має бути відкритою. Відповідно, ми даємо електронний інструмент юридичним особам подавати й оновлювати такі відомості, які будуть у публічному доступі через безоплатний доступ до Єдиного державного реєстру бізнесу, умовно кажучи.
Ці дві послуги надзвичайно складні. Бо бенефіціари в нас можуть бути, як матрьошка. В однієї юридичної особи можуть бути засновниками ще кілька юридичних осіб, у тому числі десь на Кіпрі. Наше завдання — докопатися до фізичної особи, яка стоятиме в кінці цього ланцюжка. Впровадження цієї послуги дуже круто просуне Україну в частині виконання євроінтеграційних зобов’язань. Її запуск ми плануємо на 2026 рік. І це одна з найважливіших послуг для держави.