Сучасний двигун споживає не тільки пальне, а й інші рідини. І якщо з бензином чи дизелем все зрозуміло, то куди пропадає моторна олива і чи не можна вплинути на її витрату?
Часи, коли при черговому ТО власник зливав з картера рівно стільки оливи, скільки заливав у нього 10 тисяч км тому, давно минули. Сучасні автомобілісти добре знають, що таке купувати оливу “на долив”, але не завжди знають, куди вона зникає з мотора. Поговоримо про це, маючи на увазі якісь заходи для запобігання “масложеру”.
Чому олива тікає з двигуна
У сучасному моторі олива має відразу кілька варіантів, щоб зникнути з картера. Наголошуємо, що будемо говорити про справний агрегат, який хоч і не новий, але не потребує ремонтів та регулювань
- Природня витрата. Суть роботи моторної оливи така, що в будь-якому двигуні вона потроху згорає разом з пальним. Певна кількість оливи завжди залишається на стінках циліндрів при ході поршня вниз і потім згорає разом з пальним – це так звана витрата “на угар”. Так само цілком природно олива стікає в камеру згорання через клапани, а ще вона виноситься у систему впуску разом з картерними газами через систему вентиляції. Суто сучасний нюанс у тому, що завдяки деяким конструктивним особливостям багато які мотори відрізняються дуже великими природними витратами аж до 1 – 2 л на 1000 км. З одного боку, це “офіційно” дозволені виробником цифри, але з іншого, є майстри, які можуть цю цифру зменшити. Інша справа, що для цього потрібен капітальний ремонт мотора із заміною деталей модернізованими.
- Витрата через зношення деталей. Строго кажучи, це теж цілком природні витрати, проте вони з’являються після великого пробігу машини. Більші зазори між кільцями та стінками циліндру залишають на угар більше оливи. Те саме відбувається і через зношені втулки клапанів, і через розбалансовану систему вентиляції, і через кільця, що “залягли”. Цей канал втрати оливи можна повністю перекрити, але знов таки – тільки після масштабного ремонту двигуна.
- Засмічення системи вентиляції двигуна. Коли мотор має помітний знос, він старішає з підвищеною швидкістю. Наприклад, в агрегаті з великим пробігом відкладеннями та нагаром забиваються канали системи вентиляції. Відтак в картері утворюється підвищений тиск газів і мастило витискується ними назовні скрізь, де тільки можливо – в першу чергу, через зношені сальники і найменші нещільності прокладок. В принципі, повне очищення системи вентиляції картера зробити не так важко.
- Старі прокладки. Еластичні матеріали з часом втрачають свою пружність навіть на двигунах шанованих марок. Відтак, задубіла гума або вщент зім’ятий корок прокладок пропускають оливу назовні через стики картера з піддоном, кришкою ГРМ та іншими кришками. На щастя, зазвичай ці ущільнення не так складно відновити.
Олива правильна і неправильна
Далеко не завжди автовласник використовує оливу того типу, тієї в’язкості і того класу якості, які рекомендує автовиробник. Справа у тому, що багато хто з водіїв прагне пригостити машину чимось особливо якісним – наприклад, сучасною оливою, немов більш якісною, аніж стара, рекомендована виробником.
Проте часто оливи пізніших поколінь не зовсім підходять до мотора, розробленого років 15 – 20 тому (саме розробленого, не плутати з виготовленим). Скажімо, доволі часто синтетична олива не відповідного класу якості у великій кількості залишається на стінках циліндрів і більш інтенсивно, ніж штатна мінералка чи напівсинтетика, згорає у них.
Крім того, є марки та сорти олив, які самі по собі відрізняються більшою витратою на угар. Тож іноді для зменшення оливного апетиту буває достатньо повернутися до сорту оливи, рекомендованого автовиробником.
Коротко
Ми б могли навести тут цілий перелік марок і моделей двигунів, відверто схильних до надмірного споживанні оливи. Це ті агрегати, щодо яких офіційні дилери наводять не менш офіційні цифри масложеру: аж до 1-2 л на 1000 км (або в перерахунку на 1 л палива). Боротись з таким оливним апетитом важко, але найбільш наполегливим автомобілістам це вдається. Проте, більшість водіїв цілком раціонально залишають все як є, кладуть у багажник каністру оливи на долив і вважають надмірний оливний апетит платнею за високі експлуатаційні характеристики двигуна.
При підготовці статті були використані матеріали Autocentre та Motor.