Науковці освоїли методи виявлення випаровувань з єгипетських мумій, що має свої причини та цілі.
Невидимі випаровування можуть розкрити методи бальзамування.
Давньоєгипетські мумії мають специфічний аромат, відомий лише тим, хто наблизився до них достатньо близько. Наразі науковцям вдалося зафіксувати ці випаровування, які можуть дати уявлення про методи бальзамування, що застосовувалися в давнину, повідомляє Science Alert.
Зазвичай дослідники вдаються до інвазивних методів. Вони вирізають частину бинта і поміщають її в розчин для визначення хімічного складу бальзамуючої речовини. Однак цей процес є руйнівним. Іноді молекули розпадаються під час аналізу. Крім того, існує обмежена кількість фрагментів бинта, які можна відібрати.
Тепер науковці з Брістольського університету виявили, що можна збирати зразки летких органічних сполук (ЛОС) з повітря, що оточує мумію. ЛОС — це молекули, які легко піднімаються зі свого джерела і розповсюджуються в атмосфері, впливаючи на нюх своїми характерними запахами.
“Аромат відігравав важливу роль у єгипетській міфології та загробному житті. Спеції були цінними в процесі бальзамування завдяки своєму сильному запаху, що маскує неприємні аромати, пов’язані зі смертю. Ароматичні компоненти бальзамувальних матеріалів також захищають муміфіковані тіла від шкідників і мікробних інфекцій”, — зазначили вчені.
У 2025 році дослідники охарактеризували запах єгипетських мумій з Єгипетського музею в Каїрі як “деревний”, “пряний” і “солодкий”. Команда з Брістольського університету прагнула піти далі, безпосередньо пов’язавши ці стародавні аромати зі специфічними органічними бальзамуючими речовинами, які їх виділяють. Цього разу “нюхачем” став молекулярний сканер.
Вони проаналізували 35 фізичних зразків (невеликі шматочки смоли, бинтів і людської тканини) з 19 мумій, які належали людям, що жили з 2000 р. до н.е. до 295 р. н.е. Ці зразки охоплювали майже весь період муміфікації в Стародавньому Єгипті. Усі зразки були взяті з мумій, що зберігаються в музеях Європи та Великої Британії.
Невеликі зразки мумій були проаналізовані в 2006 році за допомогою методу розчинення, що дало команді з Брістоля еталон для порівняння, щоб перевірити, наскільки ефективним є їхній метод “нюхання” і які додаткові дані він може надати.
Кожен фрагмент мумії поміщали в камеру для “дихання”, щоб вивільнити будь-які леткі органічні сполуки, які могли зберегтися протягом століть. Потім захоплені гази аналізували за допомогою газової хроматографії та мас-спектрометрії. Ці методи дозволяють ізолювати й ідентифікувати певні молекули в зразку, показуючи, які жири, воски та смоли потрапили в бальзамуючу рідину.
Найчастіше основними інгредієнтами були жири та олії, бджолиний віск, рослинна смола і бітум. Проте вчені виявили, що склад змінювався з плином часу.
Спочатку єгиптяни бальзамували мумії, використовуючи прості рецепти з жирами та оліями. Але з часом ці рецепти ставали дедалі складнішими і включали більш дорогі матеріали, такі як смоли або олії рослин, таких як сосна, ялівець і кедр, а також бітум.
“Мумії різних історичних періодів демонструють різні леткі сполуки, що свідчить про те, що аналіз летких сполук може слугувати мінімально інвазивним інструментом для визначення хронології мумій. Таким чином, аналіз летких органічних сполук може використовуватися як швидкий, неруйнівний, попередній метод скринінгу для отримання корисної аналітичної інформації без шкоди для цілісності зразка або для відбору зразків для складнішого та трудомісткішого аналізу”, — пишуть автори.
Нагадаємо, нещодавно науковці виявили найдавніші з відомих мумій. Їхній вік становить 12 тисяч років.