Найдавніші докази схрещування Homo sapiens і неандертальців — череп із печери Схул датують 140 тис. років — новини науки
Череп дитини з печери Схул віком 140 тисяч років свідчить про перші зв’язки двох популяцій.
Міжнародна група вчених оприлюднила результати дослідження, що вперше доводять існування біологічних та соціальних контактів між Homo sapiens і неандертальцями на території сучасного Ізраїлю. Йдеться про череп і щелепу дитини віком близько п’яти років, знайденої майже 90 років тому в печері Схул на горі Кармель. Вік скам’янілості оцінюється приблизно у 140 тисяч років, і вона є найдавнішим відомим свідченням змішання цих двох груп, повідомляє Phys.
Дослідження, результати якого опубліковані у журналі L’Anthropologie, очолили професор Ізраїль Гершковіц з факультету медичних і охоронних наук Тель-Авівського університету та Анни Дамбрікур-Малассе з Французького національного центру наукових досліджень (CNRS). За словами Гершковіца, досліджуваний череп дитини за формою нагадує Homo sapiens, однак його система кровопостачання мозку, структура внутрішнього вуха та нижня щелепа характерні саме для неандертальців.
Раніше генетичні дослідження свідчили, що обмін генами між двома популяціями відбувався у проміжку від 60 до 40 тисяч років тому. Зокрема, сьогодні від 2% до 6% геному сучасної людини має неандертальське походження. Нова знахідка відсуває дату перших контактів значно далі в минуле.
До цього моменту вважалося, що неандертальці виникли в Європі й дісталися території сучасного Ізраїлю лише 70 тисяч років тому. Проте ще у 2021 році група Гершковіца опублікувала у Science результати, які довели існування ранніх неандертальців на цих землях 400 тисяч років тому. Тоді вчені описали новий тип людини, названий “Нешер Рамла Хомо”, який зустрівся з хвилями Homo sapiens, що виходили з Африки приблизно 200 тисяч років тому. Нинішнє відкриття підтверджує, що контакти цих груп включали й схрещування.
Дитина з печери Схул є прямим доказом того, що вже 140 тисяч років тому місцеві неандертальці мали тісні соціальні й біологічні зв’язки з Homo sapiens. Зрештою цю групу поглинула популяція сучасної людини, як це сталося з неандертальцями у Європі десятки тисячоліть потому.
Щоб перевірити гіпотезу, вчені застосували мікро-КТ у Шмунісівському інституті антропології на базі Тель-Авівського університету. На основі сканувань створили точну 3D-модель черепа, що дозволило провести морфологічний аналіз анатомічних структур, зокрема й тих, що не видно зовні – наприклад, внутрішнього вуха. Також виконали 3D-реконструкцію системи кровоносних судин усередині черепа.
Точна 3D-модель черепа.TAUVODYouTube
Професор Гершковіц наголосив, що ця знахідка є найдавнішим відомим доказом схрещування Homo sapiens і неандертальців. Для порівняння він навів відкриття 1998 року у Португалії, коли знайшли рештки дитини віком 28 тисяч років, яка мала ознаки обох груп. Проте “Дитина долини Лапедо”, як її назвали, жила на понад 100 тисяч років пізніше, ніж дитина з печери Схул.
Дослідники зазначають, що результати ставлять під сумнів традиційні уявлення про походження решток із печери Схул. Якщо раніше їх відносили винятково до ранніх Homo sapiens, то тепер очевидно, що принаймні частина цих скам’янілостей відображає генетичне змішання з місцевими неандертальцями.
В іспанській печері Гран-Доліна археологи виявили найдавніше підтвердження канібалізму в Європі, знайшовши шийний хребець дитини віком близько 850 тисяч років зі слідами порізів. Ці сліди, схожі на ті, що залишаються після обробки м’яса тварин, свідчать, що стародавній предок людини Homo antecessor практикував канібалізм. Дослідники зазначають, що ця поведінка була не винятком, а повторюваним явищем, оскільки близько 30% усіх людських кісток, знайдених у печері, мають ознаки обробки та поїдання.