Надземля рекордсмен – вчені знайшли планету із щільністю як у свинцю
Мабуть, це ядро газового гіганта.
Вчені відкрили нову надземлю, яка має цікаву особливість. Її щільність можна порівняти зі свинцем. За словами вчених, цей кам’янистий світ може бути ядром газового гіганта, який підійшов надто близько до своєї материнської зірки, повідомляє Science Alert.
Планета одержала позначення K2-360 b. Її маса в 7,7 раза більша, ніж у Землі, в той час, як її діаметр всього в 1,6 раза більший за земний. Тобто її щільність становить приблизно 11 грамів на кубічний сантиметр, що можна порівняти із щільністю свинцю.
Це робить K2-360 b найщільнішою у своєму класі – надкороткоперіодичних (USP) суперземель. Крім того, вона входить до найщільніших відомих екзопланет.
Період планети – це те, що можна вважати її роком, тобто час, за який вона здійснює оберт навколо своєї зірки. Рік на K2-360 b триває менше земної доби – всього 21 годину. Таке близьке розташування до світила допомогло астрономам не тільки виявити планету, але й дало підказки до того, чому вона стала такою щільною.
K2-360 b була виявлена у 2016 році, коли місія NASA K2 зафіксувала проходження тіні планети перед її зіркою. Наступні спостереження дозволили астрономам виміряти її масу та радіус, які потім можна було використовувати для розрахунку її щільності.
Щільність планети, яку можна порівняти зі свинцем, робить її «членом» дуже вузької групи небесних тіл. Її щільність вдвічі більша, ніж у Землі, і більша, ніж в інших щільних планет, включаючи GJ 367b та TOI-1853b.
TOI-4603b перевершує K2-360 b за щільністю з колосальним показником 14,1 грама на кубічний сантиметр. Але вона на межі того, що можна назвати планетою. Ймовірно, об’єкт можна було б назвати коричневим карликом або «зіркою, що не відбулася».
На протилежному кінці шкали знаходяться екзопланети в системі Kepler 51 із щільністю всього 0,03 грами на кубічний сантиметр. Це можна порівняти із щільністю цукрової вати.
Для того, щоб з’ясувати, чому K2-360 b стала такою щільною, вчені створили модель розвитку цієї надземлі, що базується на спостереженнях за планетою та її зіркою. Ця модель показала, що екзопланета, ймовірно, має щільне залізне ядро, яке становить приблизно 48% її маси.
На думку вчених, K2-360 b може бути ядром світу, який колись був набагато більшим і знаходився набагато далі від зірки. Згодом він мігрував ближче до зірки, де інтенсивне випромінювання випарувало гази його атмосфери, залишивши лише твердий фрагмент каменю, ймовірно покритий потоками лави.
На ймовірність такого сценарію вказали коливання материнської зірки. Вчені з’ясували, що в системі знаходиться ще одна планета – K2-360 c. Вона набагато більша і знаходиться набагато далі від зірки. Розміри та щільність цієї планети, ймовірно, можна порівняти з такими параметрами у Нептуна.
«Наші динамічні моделі вказують на те, що K2-360 c могла виштовхнути внутрішню планету на її вузьку орбіту за допомогою процесу, званого міграцією з високим ексцентриситетом. Він включає гравітаційні взаємодії, які спочатку роблять орбіту внутрішньої планети дуже еліптичною, перш ніж приливні сили поступово округляють її поблизу зірки. З іншого боку, приливна округлість могла бути викликана нахилом осі обертання планети», — заявив астрофізик з Інституту Нільса Бора Алессандро Трані.
Раніше вчені з університету Чикаго і Х’юстонського університету заявили про те, що дощова вода могла відіграти важливу роль у стабілізації ранніх клітин на Землі. Тим самим вона допомогла розвинутися складному життю на нашій планеті.