Дослідники виявили на знімках Місяця, отриманих космічним апаратом, яскравий новий кратер. Це свідчить про те, що удари астероїдів продовжують впливати на поверхню супутника Землі і в наш час, повідомляє SciTechDaily.
Протягом більшої частини своєї 4,5-мільярдної історії Місяць зазнавав численних зіткнень. Великі западини, які виглядають як темні “моря”, що формують “Обличчя на Місяці”, виникли в період інтенсивних ударів, що завершилися приблизно 3,8 мільярда років тому. Хоча період активного бомбардування закінчився, астероїди і комети продовжують вдаряти по Місяцю.
Зареєструвати їхнє падіння в реальному часі є досить складним завданням, зазвичай дослідники фіксують такі зіткнення вже після їхнього відбування. У новому дослідженні вчені, які працюють з камерою Lunar Reconnaissance Orbiter Camera, виявили один такий кратер, порівнюючи детальні фотографії одних і тих самих ділянок на Місяці, зроблені в різні часи. Вони проаналізували знімки, які були зроблені до 2009 року і після 2012 року. В результаті їм вдалося визначити час зіткнення, хоча ніхто не спостерігав його в моменті.
Діаметр кратера становить 22 метри, що можна порівняти з розміром великого будинку. Але його вражаючість полягає не в розмірі, а в яскравості. Внаслідок зіткнення матеріал був викинутий на десятки метрів за межі кратера, утворивши характерні структури, які розходяться назовні, формуючи візерунок, що нагадує сонячні промені. Цей яскравий, свіжий матеріал різко контрастує з навколишнім темнішим реголітом, завдяки чому кратер виділяється.
Ці промені не залишаться яскравими назавжди. Космічне вивітрювання, кумулятивний ефект частинок сонячного вітру, бомбардування мікрометеоритами і космічним випромінюванням поступово затемнює оголений місячний матеріал. Протягом тисяч і мільйонів років цей свіжий кратер буде тьмяніти, поки не стане нерозрізнюваним від численних стародавніх кратерів, що його оточують.
Виявлення нових кратерів виконує кілька наукових завдань. По-перше, це допомагає відстежувати актуальну кількість зіткнень, що є важливим для нинішніх і майбутніх місій. По-друге, спостерігаючи, як швидко промені тьмяніють, вчені можуть калібрувати свої моделі для датування інших місячних поверхонь на основі щільності і зовнішнього вигляду кратерів.
Раніше NASA виключило будь-яку ймовірність того, що астероїд 2024 YR4 зіткнеться з Місяцем у 2032 році. Такого висновку вчені дійшли, провівши спостереження за допомогою телескопа “Джеймс Вебб”.