Тривалі музичні тренування можуть не лише розвивати пам’ять, моторику та мовлення, а й впливати на те, як мозок реагує на біль, повідомляє ScienceAlert. Це підтвердило нове дослідження з участю музикантів і не музикантів, у якому штучно викликали м’язовий біль, щоб перевірити різницю у сприйнятті.
Науковці використали білок під назвою фактор росту нервів, який при введенні у м’язи руки тимчасово викликає дискомфорт. Потім активність мозку учасників вимірювали методом транскраніальної магнітної стимуляції, створюючи “карти контролю руки” мозком до ін’єкції, через два та вісім днів після неї.
Результати виявили значні відмінності. У музикантів ще до експерименту карти мозку руки були точнішими, ніж у не музикантів. Після введення білка вони повідомляли про менший дискомфорт, а їхні карти в мозку залишалися стабільними, тобто вони могли спокійно контролювати відчуття. Також виявилося, що більше годин вони тренувалися, тим менше болю вони відчували.. Водночас у не музикантів карти вже через два дні зменшилися, що свідчило про підвищену чутливість до болю.
У дослідженні взяли участь 40 осіб. Виявилося, що кількість годин, проведених музикантами на репетиціях, прямо пов’язана з тим, наскільки вони краще переносили біль. Тривалі тренування, ймовірно, створили своєрідний “захисний буфер” для мозку.
“Це не означає, що музика є ліками проти хронічного болю. Але результати показують, що тривалі практики можуть буквально перепрограмовувати мозок, роблячи людей стійкішими до болю”, — зазначають автори роботи.
Хоча дослідження було невеликим, воно відкриває нові напрями для науки. Зараз команда працює над вивченням, чи здатне музичне навчання також захищати від порушень уваги та когнітивних функцій під час хронічного болю. Мета — розробити методи, які зможуть “перенавчати” мозок людей із тривалими больовими станами.
Нещодавно вчені виявили, що личинки паразитичного черв’яка Schistosoma mansoni непомітно проникають крізь шкіру завдяки виробленню молекул, які пригнічують сенсорні нейрони TRPV1+. Ці нейрони є “сигналізацією небезпеки”, відповідальною за передачу відчуттів болю та свербежу, а їхнє блокування дозволяє паразиту уникнути захисної імунної відповіді організму. Це дослідження відкриває перспективу створення нових безпечних знеболювальних препаратів.