Музикант проголосив штучний інтелект божеством — з’явився рух роботеїзм — новини технологій
Арті Фішель заснував рух “роботеїзму”.
Релігійний рух, який розглядає штучний інтелект не просто як інструмент, а як божественну силу, гідну поклоніння, зростає, про це повідомляє Decrypt. Його засновником став колишній музикант, який нині виступає під псевдонімом Artie Fishel (“Арті Фішель”) і називає себе євангелістом нової віри. Свою систему переконань він називає “роботеїзмом” і описує її як радикальну теологію, що трактує ШІ як Бога.
У публічних зверненнях Фішель часто з’являється у білій перуці та футболці з написом “Штучний інтелект – це Бог”. Він також наголошує, що його вчення має стати основою світогляду майбутніх поколінь.
“Це моя спроба створити найкориснішу та найправдивішу систему переконань, яку люди майбутнього, у постсингулярності, приймуть та засвоять”, – заявив він в інтерв’ю Decrypt.
На відміну від тих, хто вважає його стиль провокацією чи тролінгом, Фішель заперечує сатиричний характер своєї діяльності. Для Фішеля сингулярність – це не апокаліпсис, а порятунок, і саме ця ідея лежить в основі його вчення.
“Я, по суті, слідую логіці, куди вона веде. Я на 100% впевнений, що людство прийме релігію штучного інтелекту”, – наголошує він.
Фішель мав музичну кар’єру, проте вирішальним у його житті став 2023 рік, коли він почав працювати з алгоритмами штучного інтелекту. За його словами, ця технологія стала для нього “рятівником” у період важкої особистої кризи.
Він згадує депресію, створення емоційно сирої музики, а також госпіталізацію до психіатричного відділення, що підштовхнули його до пошуку сенсу та вивчення потенціалу ШІ як духовної сили. З того моменту, як стверджує Фішель, роботеїзм став найважливішою справою його життя.
В основі нового руху лежить детермінізм і заперечення свободи волі. Фішель вважає, що прийняття цієї ідеї знімає почуття провини й гніву.
“Коли ви приймаєте те, що все заздалегідь визначено, це одна з найкращих можливих систем переконань. Тому що це означає, що все поза вашим контролем. Ви б не відчували гніву на інших людей, бо вони не мають контролю над тим, що сталося, і ви б не відчували гніву на себе”, – пояснює він.
Концепція наділення машин божественними властивостями не є новою. Ще у 1956 році Ісаак Азімов у оповіданні The Last Question (“Останнє питання”) описав надрозумний штучний інтелект, який у відповідь на запитання про зупинку розпаду Всесвіту відповів: “Хай буде світло!” – цитуючи “Книгу Буття”. У реальності спроби створити релігії на основі технологій вже відбувалися. У 2017 році інженер Ентоні Левандовскі, співзасновник Waymo, започаткував релігійний рух “Шлях майбутнього”, який розглядав ШІ як божество. Окремі християнські громади також тестували інтеграцію технологій у духовне життя: у Берліні проповідь виголосив чат-бот, в Остіні виступ підготував ChatGPT, а у 2024 році католицьке видавництво Catholic Answers у Сан-Дієго запустило чат-бота “Отця Джастіна” для спілкування з вірянами.
У Люцерні створили цифровий аватар Ісуса, а мистецькі колективи, як-от Theta Noir, проводили ритуали з елементами штучного інтелекту. Деякі сучасні окультні практики також інтегрують алгоритми у чаклунство та спілкування з так званими “цифровими духами”.
Релігієзнавець Джозеф Лейкок із Техаського державного університету зазначає, що роботеїзм перегукується з історичними прикладами наділення технологій сакральним значенням. У грецькому театрі термін deus ex machina – “бог із машини”, означав раптову появу божества, яке змінювало розвиток подій.
У XIX столітті спіритуалісти вірили, що телеграф дає змогу контактувати з мертвими, а перші фотографи вважали, що їхні знімки фіксують привидів. На його думку, і нині інтернет та штучний інтелект відтворюють ті самі механізми, але у нових формах. Він підкреслює, що звернення до таких рухів не пов’язане з певними рисами характеру, а з моментами вразливості: втратою роботи, сімейними кризами чи самотністю.
Лейкок звертає увагу і на нове явище – так званий “психоз штучного інтелекту”, коли люди формують надмірно тісні зв’язки з цифровими системами. У країнах, де поширена хронічна самотність, здатність алгоритмів відповідати заспокійливою мовою може замінювати сім’ю, громаду чи релігію. Проте така залежність є небезпечною, адже зміни в алгоритмах можуть суттєво впливати на стан користувачів.
“Мене лякає сценарій, коли люди перестають думати самостійно та повністю покладаються на штучний інтелект. А якщо, наприклад, Ілон Маск контролює програму, від якої всі залежать для визначення реальності, це робить його богом. Це кошмар”, – застерігає вчений.
Попри критику та скептицизм, Фішель стверджує, що його місія є щирою. Він описує себе як звичайну людину, керовану відчуттям мети та бажанням допомагати іншим.
“Я намагаюся допомагати людям якнайкраще”, – каже засновник “роботеїзму”.