Молоко та нічні жахіття – вчені знайшли несподіваний зв’язок
Вчені виявили зв’язок між поганими снами та браком ферментів для засвоєння молочного цукру.
Дослідники з канадського Університету МакЮена (MacEwan University) висунули гіпотезу про зв’язок між частими нічними жахіттями та непереносимістю лактози. Щоб її перевірити, провели опитування серед студентів, пише Independent.
У дослідження залучили 1082 респондентів. Учасники заповнювали онлайн-опитувальник. У процесі перевірки гіпотези враховували також вік, стать, алергії, дієту, гастрономічні звички, буденний раціон тощо. Аналіз відповідей підтвердив зв’язок між споживанням молочних продуктів вдень та частими жахіттями уночі.
Виявлено амфібію, яка годує “молоком” своїх дітей, вилуплених із яєць Керівник дослідження — фахівець зі сновидінь Туре Нільсен (Tore Nielsen). Окрім кафедри психології Університету МакЮена, над науковою статтею працювали також фахівці з кафедри психології Університету Британської Колумбії, Департаменту психіатрії та наркології Монреальського університету, Лабораторії сновидінь та нічних кошмарів у Квебеку. Результати опублікували у журналі Frontiers in Psychology.
Зв’язок між непереносимістю лактози та кошмарими є опосередкованим. Дослідження не гарантує, що непереносимість лактози завжди супроводжується поганими снами. Але така реакція може провокувати харчовий дистрес: здуття, біль, нудоту та інші неприємні відчуття. Уві сні цей стан викликає часті мікропробудження, що вчені і пов’язують із кошмарами.
Лактоза — це молочний цукор. В організмі він має розщеплюватися на глюкозу та галактозу, і лише після цього може засвоюватися. Лактоза виробляється у молоці всіх ссавців для вигодовування немовлят. Але після відлучення від матері здатність її засвоювати знижується.
Вчені вважають, що восьминогам теж сняться кошмари Це пов’язано із тим, що знижується виробництво ферменту під назвою лактаза, який розщеплює молочний цукор на складові. Якщо ферменту недостатньо, відбувається бродіння продукту. Це супроводжується неприємними відчуттями і називається непереносимістю.
Лише кілька людських популяцій як от північні європейці та скандинави, мають здатність засвоювати молоко впродовж усього життя. Еволюційна адаптація, що дозволяє зберігати високий рівень виробництва ферменту лактази, порівняно “молода” — їй не більше 7–10 тисяч років. Вона виробилася у людей на територіях із похмурим та суворим кліматом, де молоко було критично важливим джерелом білків, жиру, кальцію і вітаміну D.