Учені вважають, що стародавня гробниця, знайдена в Туреччині, могла бути побудована для члена сім’ї легендарного царя Мідаса, відомого своїм “золотим дотиком”. Він жив у VIII столітті до нашої ери, повідомляє Live Science.
Царська гробниця належить до стародавнього царства Фригія, що існувало в 1200-675 роках до нашої ери. Вона розташована на відстані 160 кілометрів від стародавньої столиці царства, Гордіона. За словами вчених, її віддалене розташування припускає, що фригійське суспільство не було політично зосереджено в столиці. Швидше, політична влада була розподілена по всьому стародавньому царству в центральній Анатолії.
“Історично Фригія часто розглядалася як централізоване царство, подібне до Ассирійської або Урартської імперій”, — заявив археолог Хусейн Ерпехліван з Біледжикського університету. Він додав, що той факт, що гробниця представника еліти була побудована так далеко від столиці, “підтверджує ідею про те, що фригійська політична організація не обмежувалася суворо централізованою, орієнтованою на місто системою” в Гордіоні.
Водночас, за словами археолога, розкішне поховальне приладдя в гробниці може вказувати не на царське поховання, а скоріше на обмін царськими подарунками з важливою персоною, що мала царські зв’язки, наприклад, з губернатором цього району.
Курган височіє більш ніж на вісім метрів над природним пагорбом і більш ніж на 30 метрів над навколишньою рівниною, його діаметр становить близько 60 метрів. Його виявили 2010 року на супутникових знімках, які показали пошкодження від мародерства. З 2013 року вчені проводять розкопки тут.
Серед поховального приладдя, знайденого тут, були численні керамічні посудини, одна з яких була прикрашена фригійським ім’ям, і кілька ситул — майстерно виконаних бронзових посудин, часто оздоблених сценами боїв, полювання та процесій, — які могли вказувати на те, що похована особа обіймала місцеву царську посаду або була пов’язана з царською сім’єю Мідаса.
Наявність ситул особливо важлива, оскільки єдині задокументовані екземпляри було виявлено в “кургані Мідаса” в Гордіоні, який, ймовірно, був гробницею його батька Гордіаса. За словами вчених, ці артефакти допомагають датувати гробницю 740 і 690 роками до нашої ери.
Мідас відомий здебільшого завдяки міфу про його золотий дотик, згідно з яким він перетворював на золото все, включно з їжею, напоями та власною донькою. Історію царя розповів Аристотель, який у IV столітті до нашої ери навів її як приклад жадібності. Міф був прикрашений пізнішими авторами; доньку було додано в XIX столітті американським письменником Натаніелем Готорном.
Але Мідас був реальним царем, який правив Фригією у VIII столітті до нашої ери. Стародавні греки вважали його надзвичайно багатим. Ймовірно, це було правдою, оскільки в кількох фригійських царських гробницях було виявлено вишукані металеві вироби, прикраси, кераміку, рідкісні дерев’яні меблі та сліди тонких тканин. Поблизу Гордіона розташовано понад 120 курганів, з яких досліджено приблизно половину. Але гробницю Мідаса поки так і не знайшли.
Раніше археологи знайшли в стінах форту віком 2000 років в Іспанії самотній череп людини. Дослідники вивчили його і з’ясували, що це був місцевий солдат, якого римляни жорстоко вбили, обезголовили і помістили голову на стіну форту як повчання іншим.