Мобільний зв’язок та інтернет в Україні – скільки вони працюють під час відключень світла
Люди заряджають телефони в пункті незламності (фото: Getty Images)
Відключення світла разом з морозами перетворилися на стрес-тест для операторів зв'язку та інтернет-провайдерів. Втім, ситуація вже не така складна, як в перші блекаути у 2022 році. Як довго тримається зв'язок під час відключень, яка ситуація з мобільним інтернетом і як мати доступ до інтернету вдома, коли світла немає – у матеріалі РБК-Україна.
Головне:
- Зв’язок під час блекаутів став значно стійкішим, ніж у 2022 році.
- Базові станції працюють автономно 6-10 годин, частина – до 72 годин на генераторах.
- Морози зменшують ефективність акумуляторів і скорочують час роботи мереж.
- Найнадійніший домашній інтернет без світла – на технології xPON.
- Для стабільного зв’язку потрібне резервне живлення та економне використання трафіку.
Що відбувається зі зв’язком без світла
Останні відключення показали одну важливу річ: зв’язок в Україні вже інший, ніж був три роки тому. У 2022-му після зникнення електроенергії мобільні вежі “падали” за годину-дві. Сьогодні мережі тримаються значно довше – навіть у темряві зв’язок залишається з людьми, кажуть РБК-Україна в Мінцифри.
“Це не диво, це результат щоденної роботи мобільних операторів, тисяч інженерів і системних рішень, які поступово роблять країну стійкішою. Українські мобільні оператори підготували свої мережі до відключень світла, які виникають через обстріли та удари по критичній інфраструктурі України”, – зазначають у відомстві.
Коли зникає світло, базові станції не вимикаються, а автоматично переходять на резервне живлення, щоб ви залишалися на зв’язку. В перші години все навантаження беруть на себе акумулятори, забезпечуючи безперебійну роботу мережі.
Якщо відключення триває довше і заряд батарей вичерпується, до роботи підключаються генератори. Вони виконують подвійну функцію: живлять базову станцію для підтримки зв’язку та паралельно заряджають акумулятори, готуючи систему до наступного циклу роботи.
В Мінцифри кажуть, що нині всі базові станції забезпечені резервним живленням на 4-6 годин, 92% обладнані акумуляторами з автономною роботою до 6-8 годин, а 31% готові працювати на генераторах, що дозволяє працювати понад 72 години.
Оператори обладнають генераторами ще більше базових станцій – восени вони законтрактували 15 тисяч генераторів, які поступово вже завозять в Україну.
“Ми із командою телекому регулярно їздимо в регіони, нам важливо на власні очі перевірити, як мережа витримує навантаження “в полях”, а не на папері. Саме такі виїзди допомагають чесно оцінити якість покриття та зрозуміти, де саме систему треба підсилити, щоб ви залишалися на зв’язку навіть під час знеструмлень, – додають у міністерстві.
Після 2022 року ситуація зі зв’язком в Україні значно змінилася (фото: Getty Images)
Як довго тримається зв’язок без електрики
Всі опитані РБК-Україна мобільні оператори кажуть, що постійно закуповують генератори і розміщують їх п всій Україні, а інженерні бригади працюють у посиленому режимі.
Базові станції Київстар можуть працювати автономно до 10 годин. Роботу мережі під час знеструмлень підтримують понад 251 тис. акумуляторів (за одну батарею береться номінал АКБ 12 V 100 A*год) та понад 4,2 тис генераторів, кажуть РБК-Україна у відповідь на запит в компанії Київстар.
“У разі масштабного блекауту в окремій області чи регіоні, місцеві аварійно-відновлювальні бригади додатково підсилюються командами з інших регіонів. Також для генерування (підключення та обслуговування мобільних генераторів на об’єктах мережі) залучаються співробітники з інших підрозділів компанії”, – зазначають в Київстарі.
На тривалість роботи акумуляторів на базових станціях впливає рівень завантаженості мережі: під час відключень електроенергії частина трафіку з фіксованої мережі перетікає у мобільну, що збільшує навантаження і прискорює розряд акумуляторів.
Будь-якому акумулятору потрібен час, щоб підзарядитись. Якщо відключення світла мають непрогнозований характер, як за кількістю протягом доби, так і за тривалістю, акумулятори можуть не встигати заряджатися. Низькі температури ускладнюють роботу обладнання, оскільки холод знижує ефективність акумуляторів і скорочує час їхньої роботи без підзарядки.
“Також морози ускладнюють роботу й аварійно-відновлювальних бригад, проте ми працюємо 24/7, щоб українці лишалися на зв’язку навіть у цих складних умовах. Щоб абоненти залишалися на звʼязку навіть у найскладніших ситуаціях, Київстар відкрив доступ до технології Starlink Direct to Cell, що дозволяє надсилати SMS напряму через супутники. Це забезпечує зв’язок там, де тимчасово відсутнє наземне покриття або у разі надзвичайних ситуацій”, – кажуть в Київстарі.
Станом на сьогодні більше 94% мережі lifecell (крім пошкоджених станцій і тих, доступу до яких немає через окупацію) здатні працювати автономно 10 годин без стаціонарного живлення за умови повного заряду батарей. Для забезпечення такої автономності оператор закупив 48 тисяч літієвих батарей (48V, 100 Ah).
У компанії зазначають, що під час блекаутів витривалість мережі lifecell підтверджується зростанням на 65–70% трафіку від абонентів інших операторів у нацроумінгу (порівняно з листопадом). Нові “розумні” літієві батареї дозволяють інженерам дистанційно моніторити стан об’єктів у реальному часі спрямовувати генератори туди, де це необхідно.
Оператори намагаються тримати зв’язок біля 10 годин автономно (фото: Getty Images)
Завдяки функції самопідігріву, що активується при температурі нижче 10°C, обладнання зберігає ефективність і стабільно заряджається навіть в мороз. Також компанія збільшила кількість регіональних мобільних бригад для оперативного відновлення зв’язку.
“Ми рекомендуємо абонентам під час відключень електроенергії ощадливо користуватися мобільним інтернетом: вимикати автозавантаження фото й відео, за можливості обирати нижчу якість відео та уникати завантаження великих файлів. Якщо сигнал тимчасово слабшає, варто перевіряти підключення до національного роумінгу, а за наявності домашнього інтернету – користуватися Wi-Fi-дзвінками”, – зазначають в lifecell.
Яка ситуація зі зв’язком в регіонах
Попри складну ситуацію з енергопостачанням, мережа продовжує працювати в усіх регіонах України, кажуть РБК-Україна в Vodafone.
“Регіони повністю забезпечені пересувними генераторами та паливом, а акумуляторні батареї на базових станціях замінено на сучасні літій-залізо-фосфатні, що суттєво збільшує час автономної роботи обладнання”, – каже PR-директорка компанії Вікторія Рубан.
- Дніпро та Дніпропетровська область – мережа функціонує у штатному режимі, доступність зв’язку становить близько 99%.
- Київ та Київська область – ситуація залишається напруженою через наслідки ударів по енергоінфраструктурі. Усі інженерні підрозділи працюють у посиленому режимі, забезпечуючи безперервну генерацію та заправку дизельних генераторів.
- Одеса та Одеська область – вплив обстрілів на мережу незначний, фіксуються лише локальні знеструмлення. Базові станції забезпечені локальною генерацією.
“Наші команди працюють цілодобово, щоб забезпечити стабільний зв’язок для абонентів”, – кажуть в компанії.
Обладнання Vodafone захищене термостабілізацією, а нові LiFePO4-акумулятори стійкі до морозів і заряджаються швидше. Мережа працює автономно 4–6 годин на батареях, після чого задіюють генератори. Компанія закликає ощадливо користуватися інтернетом (без важкого відеоконтенту), щоб подовжити роботу станцій.
Що відбувається з інтернетом в сильні морози?
Тут все працює за законами фізики, і обманути їх важко. Техніка мерзне так само, як і люди. Найперше страждають акумулятори. Ви точно помічали: дістаєш телефон на морозі – і заряд зникає на очах.
Те саме відбувається з батареями на базових станціях. Хімічні процеси сповільнюються, батарея віддає менше енергії, розряджається миттєво, а от заряджається – в рази довше. Їй треба більше ресурсу, щоб “зігрітися” і почати працювати.
Друга історія – генератори. У сильний мороз мастило в них густішає, стає в’язким. Завести такий генератор автоматично – це справжній квест, іноді техніка просто блокує запуск або вимикається, щоб не згоріти.
“І тут починається найважливіше. Щоб у нас із вами був інтернет, люди роблять подвиг. Технічні команди операторів та провайдерів зараз працюють 24/7. У сніг, у вітер, вночі – вони їдуть на об’єкти, вручну прогрівають і запускають генератори, міняють важкі батареї. Це надскладна праця в холодних умовах, аби мережа жила”, – кажуть в Мінцифри.
Низькі температури дійсно впливають на роботу систем резервного живлення – це нормальна фізика, а не збій обладнання, коментує РБК-Україна інтернет-провайдер IPnet.
Як під час відключень мати зв’язок довше (інфографіка РБК-Україна)
Акумулятори, які використовуються для резервного живлення мережі, найефективніше працюють у плюсовій температурі. Коли температура опускається нижче 0°C, батареї не “вимикаються”, але їхня ємність зменшується – заряд витрачається швидше, і автономний час роботи може скорочуватися. А потужні LiFePo4-системи просто не будуть заряджатися в “мінус” – спрацює внутрішній захист.
“Ми постійно контролюємо стан мережі: на всіх наших технологічних площадках наразі температура плюсова, а системи резервного живлення мають власний обігрів для запобіганню аварійних відмов через низьку температуру. Погодні умови впливають на всю інфраструктуру. Тому взимку ми завжди рекомендуємо за можливості додатково подбати про додаткове підживлення домашнього обладнання та з розумінням ставитися до того, що в сильні морози автономний час може бути меншим”, – зазначають у компанії.
Те, як впливають морози, в більшості випадків залежить від проектування та місць розміщення обладнання, зауважує в коментарі директор та співвласник інтернет-оператора “Павутина” Олександр Арутюнян.
“Більша частина наших систем живлення знаходяться не на вулицях, і тому проблем нема при низьких температурах. Хоча напевно у тих, хто розміщує своє обладнання на вулиці, то проблема може бути у них”, – каже він.
Він зауважує: у багатьох людей немає можливості заживлювати пристрої вдома тривалий період.
“Тобто якщо відключення світла на 1 і більше діб, тоді наш інтернет хоч і працює, але резервне живлення у абонентів зникає і ми бачимо, що кількість активних користувачів зменшується. Тому збільшувати ємність резервного Живлення потрібно всім – і провайдерам, і абонентам, щоб залишатися на звʼязку”, – додають в компанії.
До 50 годин без світла. Яка ситуація з домашнім інтернетом
В Київстарі кажуть, що не фіксують помітного впливу низьких температур на роботу мережі Домашнього Інтернету. Основні виклики для зв’язку та інтернету виникають внаслідок тривалих відключень електроенергії.
За відсутності світла понад 12 годин батареї розряджаються, а на їхнє повне відновлення потрібно 4-6 годин, через що фіксований інтернет може працювати нестабільно, кажуть в компанії. Технічні команди оператора наразі працюють цілодобово в кризовому режимі для подолання наслідків знеструмлень.
В Київстарі окремо подякували абонентам, які повідомляють про ситуації, коли електроенергія вже є, а інтернет ще не відновився. Такі звернення допомагають швидше класифікувати проблему та пріоритезувати роботи, щоб швидше повертати послуги там, де це можливо.
Під час тривалих відключень електроенергії інтернет сьогодні тримається не “сам по собі”, а завдяки великій кількості технічних рішень і людей, які за цим стоять, кажуть в компанії IPnet.
“Для нашої нової мережі GPON, наприклад, головне – це робота систем безперебійного живлення та генераторів в центрі, де встановлено головне обладнання. Це 72 години мінімум в умовах відсутності міської електромережі, згідно вимог регуляторних органів”, – зазначають співрозмовники.
Щоб був інтернет, вдома треба заживити роутер від павербанку (фото: Getty Images)
Компанія пояснює, що для безперебійної роботи мережі вони тримають ключові вузли на генераторах та системах безперебійного живлення, а обладнання у будинках – на акумуляторах.
Фахівці цілодобово моніторять стан мережі, заправляють генератори та оперативно замінюють техніку, що постраждала від перепадів напруги. Щоб інтернет працював у квартирі, важливо самостійно заживити роутер та оптичний термінал (ONU) за допомогою павербанка або mini-UPS.
Водночас важливо розуміти, що під час тривалих і масових відключень навантаження різко зростає – не лише на мережі провайдерів, а й на всю критичну інфраструктуру. У такі моменти автономний час роботи може відрізнятися залежно від району та умов.
“Ми робимо все можливе, щоб залишатися на зв’язку разом з нашими абонентами, навіть у складних умовах. І продовжуємо працювати без пауз, бо розуміємо, наскільки важливий стабільний інтернет сьогодні”, – підкреслюють в компанії.
“Ситуація дуже важка, але контрольована нами. Ще з кінця 2022 року ми модернізували, оптимізували свою мережу та встановили резервне живлення. Зараз лише обслуговуємо те, що побудували раніше і збільшуємо ємності акумуляторів в місцях великого навантаження чи холодів”, – зазначає Олександр Арутюнян, інтернет-оператор “Павутина”.
Він каже, що в компанії використовують відразу дві технології надання послуг кабельного звʼязку: це FTTB та xPON. Абоненти на xPON не втратили звʼязку жодного разу, бо розрахована система на 100+ годин, FTTB складніше, бо акумулятори тримають від 12 до 30 годин і залежить це від багатьох факторів.
“Зараз ми маємо відсутність електропостачання до 50 годин, тобто мусимо оновлювати підмінювати акумулятори, тому звʼязок тимчасово зникає. Саме тому активно пропонуємо щоб наші абоненти переходили на наш оптичний xPON. В цілому, ми були готові до цього і звʼязок тримаємо, хоча колектив аварійно відновлюваних бригад достатньо виснажений і втомлений”, – додає співрозмовник.
Що робити, щоб інтернет вдома був довше?
Коли зникає електрика, найбільше хочеться зберегти зв’язок із близькими й мати доступ до новин. Найнадійніший спосіб зробити це – домашній інтернет на технології xPON, зазначають в Мінцифри.
В таких мережах між провайдером і будинком немає проміжного обладнання, яке залежить від електрики. Тому, якщо у вас є резервне живлення для роутера та невеликого модему (ONU), інтернет може працювати понад три доби навіть у повній темряві.
“Саме завдяки масовому переходу на xPON Україна вже другий рік поспіль лідирує у світі за стабільністю фіксованого інтернету. Люди це відчули на власному досвіді – за останні місяці кількість заявок на підключення xPON зросла з 45% до 77%. Українці обирають те, що не підводить”, – зазначають у відомстві.
Поради Мінцифри, як довше залишатися з домашнім інтернетом:
- Перевірте у свого провайдера, чи є у вашому будинку xPON, і за можливості переходьте на цю технологію;
- Подбайте про резервне живлення: звичайний павербанк або невеликий UPS (безперебійник) для роутера і ONU вже можуть тримати інтернет до трьох діб;
- Якщо в будинку необхідне оновлення мережі для прокладання xPON, – об’єднайтесь із сусідами: чим більше зацікавлених у підключенні, тим швидше провайдер прийде до вас на підключення.
Як мати вдома інтернет, коли немає світла (інфографіка РБК-Україна)