Вчені довели, що частинки кисню, які потрапляють на Місяць із земної атмосфери, здатні перетворювати місцеві мінерали на гематит — мінерал, відомий як іржа. Про результати дослідження повідомила команда науковців на чолі з планетологом Цзиляном Цзіном із Макаоського університету науки і технологій, передає Nature.
Зазвичай поверхня Місяця перебуває під дією сонячного вітру — потоку заряджених частинок від Сонця. Проте щомісяця протягом п’яти днів Земля блокує цей потік, і тоді на супутник діють переважно частинки з атмосфери нашої планети, які вириваються у космос. Це явище отримало назву “земний вітер”, і саме він переносить кисень, водень та азот на Місяць.
Ще у 2020 році індійська місія “Чандраян-1” виявила гематит біля полюсів Місяця. Його формування зазвичай відбувається під час реакції гірських порід з водою та киснем, яких на Місяці майже немає. Це змусило вчених припустити, що необхідний кисень міг надходити саме із земного вітру.
Щоб перевірити цю гіпотезу, команда Цзіна відтворила земний вітер у лабораторії. Іони кисню та водню розігнали до високих енергій і спрямували на кристали мінералів, що є на Місяці. У результаті високоенергетичний кисень перетворив частину кристалів на гематит, а обробка готового гематиту іонами водню частково повернула його назад у залізо.
Науковці дійшли висновку, що супутник Землі щомісяця зазнає хімічних і мінералогічних змін під час проходження крізь земний вітер. За словами Цзіна, найважливіше у результатах дослідження те, що кисень із земної атмосфери справді може формувати гематит на поверхні Місяця.
Планетолог із Гавайського університету в Маноа Шуай Лі, який першим повідомив про виявлення гематиту у 2020 році, назвав експеримент “чудовим і мудро спроєктованим”. Він наголосив, що наступним важливим кроком має стати доставлення зразків місячного гематиту на Землю, щоб підтвердити його походження та перевірити, чи справді кисень має земне походження.
Нещодавно вчені провели експеримент, який підтвердив можливість вирощування чайних рослин у місячному ґрунті. Це відкриття має вирішальне значення для майбутніх довготривалих місій на Місяць, адже дозволить астронавтам забезпечувати себе свіжими продуктами без необхідності постійного доставлення вантажів із Землі.