Міжзоряний об’єкт 3I/ATLAS, відкритий 1 липня 2025 року, демонструє періодичні зміни яскравості з циклом у 16,16 години. Астрономи пов’язують це не з формою ядра, а з пульсуючими струменями пилу й газу, які формують прозору й розширену кому, пише Medium.
За спостереженнями космічного телескопа Габбл від 21 липня 2025 року більшість світла походить від коми, яка оточує ядро. Вона прозора, тому ядро видно крізь неї, але частка світла саме від ядра залишається невідомою через відсутність точних даних про його розміри.
Розрахунки показують, що за умови відбиття всього світла твердої поверхні ефективний радіус ядра мав би дорівнювати 10 кілометрам у видимому діапазоні або 23 кілометрам на довжині хвилі 1 мікрометр. Насправді його радіус значно менший, адже основне світло походить від коми. Оцінка верхньої межі приблизно у 2,8 кілометра означає, що ядро відбиває менше відсотка загального світла.
Незрозуміло, чому при таких пропорціях яскравість об’єкта змінюється так сильно, якщо період обертання становить ті самі 16,16 години. Протягом останнього місяця на знімках зафіксовано декілька струменів пилу й газу, що можуть періодично змінювати свою інтенсивність. Саме вони, за припущеннями вчених, формують пульсації, які спостерігаються в загальному освітленні.
У межах природної комети таке явище може бути пов’язане зі спрямованим до Сонця антихвостом, який активується лише тоді, коли певна крижана ділянка ядра зорієнтована на Сонце. Кома в цей момент отримує додаткову порцію газу та пилу, що створює ефект “серцебиття”, яке повторюється кожен цикл обертання. За швидкості витоку речовини 440 метрів на секунду сублімовані леткі речовини можуть долати понад 25 тисяч кілометрів, формуючи розширений потік.
Нові наземні знімки також показали добре сформований антихвіст довжиною приблизно 180 тисяч кілометрів, пише “Фокус”. Така структура є дуже рідкісною, і наразі немає пояснення, чому 3I/ATLAS має настільки яскравий і чіткий викид. Це збільшує інтерес до об’єкта, що вже прямує за межі Сонячної системи й імовірно походить з іншої частини Галактики.
“Світло від міжзоряного об’єкта 3I/ATLAS демонструвало пульсуючу мінливість з періодом 16,16 годин. Періодична мінливість, мала амплітуду десятків відсотків. Спостерігачі пов’язали цю мінливість з ядром зі співвідношенням осей близько 0,8. Однак зв’язок цієї мінливості з еліпсоїдальною формою ядра не є обґрунтованим”, – говорить астрофізик Гарвардського університету Аві Леб.
Леб також наголошує, що хоча періодичність “серцебиття” в кометі 3I/ATLAS має бути помітною на якісних знімках протягом кількох днів, жодне систематичне дослідження цих даних у науковій літературі не проводилося. Режим пульсації, що виходить із паралельно спрямованих струменів, а не безпосередньо від форми ядра, може бути як природним, так і технологічним.
Учений додає, щоб визначити походження, необхідно проаналізувати відеозаписи, які показують періодичне збільшення яскравості струменів. Якщо напрямок пульсації не пов’язаний із Сонцем, це може вказувати на штучний об’єкт.
Нещодавно NASA опублікувало серію унікальних знімків 3I/ATLAS. Оскільки під час максимального зближення комети із Сонцем Земля перебувала в незручній позиції, для спостережень залучили одразу кілька космічних апаратів NASA, розташованих ближче до об’єкта.