Малоротий окунь зжирає все живе в невеликих озерах США
Вид продемонстрував “ефект гідри”: на місці спійманої особини з’являлося кілька нових.
Команда американських еволюційних біологів та екологів на чолі з Ліамом Дж. Заррі (Liam J. Zarri) із Корнельського університету в Ітаці виявили стрімку еволюцію малоротого окуня Micropterus dolomieu. Хижа риба адаптувалася до 20-річних спроб контролювати її популяцію в невеликих озерах, пишуть вчені в науковому журналі PNAS.
Малоротий окунь походить із верхів’я річки Міссісіпі, річок басейнів Великих озер і Гудзонової затоки. У невеликих озерах він стає високоінвазивним видом і швидко винищує місцеву фауну. У США впродовж 20 років діяла програма із штучного контролю за популяцією Micropterus dolomieu. Вона передбачала дозвіл на вилов електровудкою риби цього виду.
Щорічно рибалки ловили майже 6000 особин. Спершу програма виправдала очікування, бо кількість інвазивних хижаків зменшилася і в озерах відродилися автохтонні види, як от озерна форель Salvelinus namaycush. Але за якийсь час популяція малоротих окунів різко зросла.
Вчені назвали це явище “ефектом гідри”, бо на місці однієї спійманої рибини з’являлися дві нові. Щоб з’ясувати причини, команда еволюційних біологів та екологів зробила секвенування геному 141 550 особин за більше як 20 років існування програми рибальства електровудкою. Результати показали, що окунів врятувала стрімка еволюція.
Хижі риби не навчилися витримувати електричний струм. Натомість вони почали плодити потомство, що значно швидше сягало статевої зрілості і виростало. Окуні встигали розмножитися до того, як їх винищували через масовий вилов. Вчені вважають, що програми із штучного зменшення популяції високоінвазивних видів мають бути переглянуті, оскільки агресивні способи викорінити їх навпаки створюють умови для еволюційної стійкості.
В Україні періодично встановлюють заборону на вилов риби. Існує декілька таких періодів протягом року. У 2025 році заборона поширюється: на період нересту — з 1 квітня і до 30 травня /19 червня включно (на річках та їхніх притоках/на водосховищах, озерах, затоках відповідно); на час зимівлі риби — з 1 листопада і до початку нересту (цей час щорічно встановлює рибоохорона).