Малі червоні крапки в космосі – що це таке, і які висновки зробили науковці?

Можливо, вони знаходяться на шляху до знищення.

Науковці повідомили, що “маленькі червоні точки”, виявлені телескопом “Джеймс Вебб”, можуть бути представниками первісного покоління зірок у Всесвіті, які мають короткий життєвий цикл, а не чорними дірами, як вважалося раніше. Це ставить під сумнів існуючі теорії, інформує Live Science.

Дослідники дійшли до такого висновку після створення спрощеної моделі надмасивних давніх зірок — можливих “батьків” перших надмасивних чорних дір у Всесвіті.

“Маленькі червоні точки” існували протягом перших двох мільярдів років життя Всесвіту, і вони стали одним із найцікавіших відкриттів, зроблених телескопом “Джеймс Вебб”. Астрономи спочатку вважали, що ці компактні червоні об’єкти можуть бути активними ядрами галактик (АГЯ), тобто великими галактиками, які живляться чорними дірами та швидко акреціюють матерію.

Проте стверджувати це з упевненістю було неможливо. Ці об’єкти вкрай малі — менші, ніж очікувалося для галактик. І поки що вони не демонструють чітких ознак рентгенівського випромінювання, яке є основною характеристикою чорних дір, що активно поглинають матерію. У їхніх спектрах також відсутні виражені лінії випромінювання металів, що виходять за межі водню та гелію, що свідчить про те, що навколишній газ може бути хімічно примітивним, на відміну від областей, багатих металами, які зазвичай спостерігаються навколо чорних дір, що активно живляться.

Тому Девеш Нандал і Аві Лоеб з Гарвард-Смітсонівського центру астрофізики вирішили розглянути іншу можливість. Вони припустили, що ці об’єкти можуть бути гігантськими зірками, які “спіймали” момент перед перетворенням на чорну діру.

“Якщо ці маленькі червоні точки не мають рентгенівського випромінювання, не демонструють жодних інших ліній випромінювання металів, і якщо надмасивні зірки можуть формуватися та існувати, то ми показали, що такі зірки природним чином створюватимуть особливості цих маленьких червоних точок. Вперше ми вважаємо, що перед нами не просто якийсь мертвий слід зірки”, — зазначив Нандал.

Щоб пояснити екстремальну яскравість маленьких червоних точок, астрономи розробили детальну модель безметалевої надмасивної зірки масою близько мільйона сонячних. Команда порівняла свої моделі з характеристиками двох маленьких червоних точок, які отримали назви MoM-BH*-1 і “Скеля”, що існували приблизно через 650 мільйонів і 1,8 мільярда років після Великого вибуху відповідно.

Однією з унікальних рис маленьких червоних точок є характерний V-подібний провал у їхньому спектрі. Деякі інтерпретації вказують на те, що така форма виникає через поглинання світла пилом, що надає об’єкту червонуватого відтінку.

На думку вчених, цю форму створює атмосфера зірки або її зовнішні шари. Тобто, це не пил спотворює світло, а ефект створює атмосфера.

V-подібне падіння і червонуватий відтінок також можуть бути пов’язані з втратою маси зірки, яку можна порівняти з корональними викидами маси на Сонці. Але в цьому випадку речовина, викинута із зірки, формує навколо неї компактну структуру.

Разом з тим, цей механізм ще не вивчений до кінця. Щоб краще зрозуміти його, вчені працюють над створенням більш досконалої моделі.

Раніше “Джеймс Вебб” виявив галактику, яка знаходиться “за горизонтом Всесвіту”. Вчені пояснили, як це стало можливим.