Лицар із генетичним захворюванням – археологи знайшли в Іспанії незвичайний скелет

Він загинув у бою.

Археологи, які проводять розкопки кладовища середньовічних лицарів, виявили скелет чоловіка середнього віку з двома ножовими пораненнями голови і роздробленим коліном, що вказує на те, що він загинув у бою. Але більш уважне вивчення показало, що у чоловіка була напрочуд довга і вузька голова. На думку вчених, вона вказувала на рідкісне генетичне захворювання, яке зазвичай призводить до смерті в дитинстві, повідомляє Live Science.

“Я була дуже здивована. Я ніколи раніше не бачила подібного черепа, тим більше лицарського”, — заявила Карме Ріссеч, біологічний антрополог з Університету Ровіра-і-Вірхілі в Іспанії.

Скелет знайшли в замку Соріта-де-лос-Канес у центральній Іспанії. З XIII по XV століття замок належав ордену Калатраві — групи лицарів і ченців, які взяли на себе військову службу.

Археологи проводили розкопки кладовища з 2014 по 2019 рік. Вони знайшли десятки людських скелетів, зокрема один жіночий, з множинними травмами, які вказували на насильство і бойові поранення. Один скелет виділявся через свій “надзвичайно витягнутий череп”.

Чоловіка було поховано в дерев’яній труні, яка до моменту розкопок значною мірою зруйнувалася, і багато його кісток також розклалися. Аналіз скелета показав, що на момент смерті чоловікові було 45 років, м’язові маркери на його кістках свідчили про те, що він був активною людиною. Але дослідники помітили, що три його черепні шви — з’єднання між кістками черепа — передчасно закрилися, що призвело до деформації його голови.

При народженні кістки черепа являють собою невеликі пластинки, об’єднані фіброзними з’єднаннями, званими швами. Ця гнучкість дає змогу дитині проходити через родові шляхи і забезпечує простір для росту мозку. Більшість черепних швів зростаються тільки до 20 років. Якщо один або кілька швів зростаються занадто рано — цей стан називається краніосиностозом — це може спричинити проблеми з ростом черепа та мозку. У сучасному світі тиск на мозок можна зменшити за допомогою хірургічного втручання, але в Середні віки таке втручання було недоступним.

За даними вчених, частота появи краніосиностозу становить 1 до 2500, багато в чому він є результатом генетичних мутацій. Одна з них призводить до синдрому Крузона, який також може призводити до широко розставлених, вирячених очей, маленької щелепи і втрати слуху. Але у більшості людей, які страждають від цього захворювання, зберігаються когнітивні функції.

Оскільки у середньовічного лицаря був уражений тільки череп, а інша частина скелета не постраждала, дослідники вважають, що у нього міг бути синдром Крузона. І знайти щось подібне під час розкопок вдається нечасто.

“Більшість задокументованих випадків, особливо в середньовічний період, були зафіксовані у дітей. Те, що ця людина дожила до зрілого віку без хірургічного втручання, особливо примітно з огляду на можливі ускладнення”, – заявили вчені.

Водночас учені визнають, що для підтвердження того, що чоловік страждав на синдром Крузона, необхідні додаткові дослідження.

Раніше вчені з’ясували, що середньовічні селяни в Англії мали лікарняні та відпустки.