Палеонтологиня Джингмай О’Коннор разом з колегами оприлюднила результати дослідження викопних решток археоптерикса з колекції Музею природничої історії ім. Філда у Чикаго. Вперше вдалося виявити специфічні пір’їни (tertial), за допомогою яких цей крилатий динозавр літав, пише Independed.
Скам’янілість вивчали впродовж року. Це один з найменших збережених екземплярів — він не надто більший за голуба. Але чиказький археоптерикс є єдиним, що зберігся разом із таким пір’ям.
«КТ-сканування дозволило працювати з ювелірною точністю. Ми розуміли, що кістка знаходиться рівно на 3,2 міліметра нижче поверхні породи. Це дозволяло бачити, на скільки можна заглибитися, перш ніж натрапимо на кістку, — пояснила докторка О’Коннор. — Це перший випадок, коли вдалося провести КТ-сканування цілого археоптерикса і дані стали науково доступними».
Окрім КТ, палеонтологи використали ультрафіолетове випромінювання, щоб просвітити скелет і м’які тканини, як от лусочки на пальцях ніг. Найретельніше вивчили голову, передні і задні кінцівки, пір’я крил. Результати оприлюднили у науковій статті.
Археоптерикс жив у юрський період понад 150 мільйонів років тому. Він вважається якщо не предком усіх пернатих, то точно найдавнішим з відомих динозаврів, що літав за допомогою пір’я на крилах. Хоча більшість часу проводив на землі, використовуючи передні і задні лапи для ходіння і, можливо, лазіння по деревах.
Пір’їни tertial перекривали просвіт між тілом і крилами. На відміну від сучасних птахів, плечовий суглоб у археоптерикса був довшим, незручним для постійних польотів. Пір’я покривало лише третину площі, необхідної для планерування у повітрі. Еволюція з часом виправила ці недоліки.
У Китаї палеонтологи виявили тварину, що стала перехідною ланкою між динозаврами і птахами. Їй 120 мільйонів років. Істота зберегла структуру черепа динозавра, але тіло максимально наближеним до пташиного.