Крижані гіганти Сонячної системи виявилися не тими, чим вважали – що вчені розповіли про Уран і Нептун

Можливо, вони більш кам’янисті, ніж передбачалося.

Уран і Нептун технічно є газовими гігантами. Але їх називають “крижаними гігантами” через їхній склад. Це пов’язано з тим, що Уран і Нептун містять більше метану, води та інших летких речовин, ніж Юпітер і Сатурн. Під дією надзвичайно сильного тиску в надрах планет, речовини стають твердими, перетворюючись на льоди.

Але тепер вчені з дослідницького центру PlanetS Цюріхського університету (UZH) і Національного центру компетенції в галузі досліджень (NCCR) представили результати дослідження, яке кидає виклик існуючому розумінню внутрішніх областей цих планет. За словами вчених, планети можуть бути більш кам’янистими і менш “крижаними”, ніж вважалося раніше, повідомляє Science Alert.

Крім того, їхні дослідження припускає, що всередині цих об’єктів може відбуватися конвекція, за якої речовина циркулює (як на Землі внаслідок тектонічної активності), а не залишається стабільною. Це може пояснити деякі особливості “крижаних гігантів”.

Історично, вчені ділять планети Сонячної системи на три категорії, залежно від складу, який відповідає відстані від Сонця. Це кам’янисті планети внутрішньої частини Сонячної системи — Меркурій, Венера, Земля і Марс, а також планети за так званою “лінією замерзання” (де замерзають летючі речовини, такі як вода). Сюди входять газові гіганти (Юпітер і Сатурн) і крижані гіганти (Уран і Нептун). Але тепер вчені поставили під сумнів такий розподіл.

Під час нового дослідження вчені провели моделювання надр Урана і Нептуна. Його особливість полягала у створенні випадкових профілів щільності з подальшими розрахунками результуючого гравітаційного поля планет.

Потім вони повторили процес, щоб отримати результати, які узгоджуються з даними спостережень Урана і Нептуна. Результати показали, що внутрішній склад планет не обмежується тільки льодом, він може складатися переважно з гірських порід.

Ці результати узгоджуються з даними, отриманими за допомогою космічного телескопа “Хаббл” і місії New horizons, які вказують на те, що Плутон приблизно на 70% складається з гірських порід і металів і на 30% з води за масою.

Раніше астрономи виявили нову екзопланету GJ 251c на відстані всього 18,2 світлових років від Землі в сузір’ї Близнюків. Це кам’яниста “суперземля”, розташована в зоні населеності своєї зірки, що теоретично допускає існування рідкої води і, можливо, живих організмів.