Міжзоряний об’єкт 3I/ATLAS, який, як вважається, є крижаною кометою, продовжує рух Сонячною системою і дивує астрономів. Так, обсерваторія Кека на Гаваях, яка спостерігала за об’єктом у серпні, помітила “докази загадкового антихвоста”, повідомляє Futurism.
У новій статті, яка ще не пройшла рецензування, вчені використали дані телескопа Кека для підтвердження “раніше зареєстрованого виділення ціаніду і нікелю”, які викидаються як у напрямку до Сонця, так і проти нього, що, за словами астронома з Гарварду Аві Леба, є “явним доказом наявності антихвоста”.
“Найцікавіше, що на зображенні 3I/ATLAS у білому світлі не видно ознак характерного кометного хвоста, як очікується від пилу, що розсіює сонячне світло і відштовхується від Сонця тиском сонячного випромінювання”, — додав він.
Подібне може бути результатом природних процесів. Можливо, це оптична ілюзія: через відносне положення Землі в космосі широкий хвіст комети може розходитися віялом, створюючи враження, ніби з обох боків від неї щось відходить.
Можливо також, що більші частинки пилу не піддаються впливу сонячного вітру на зверненому до зірки боці комети. Ядро об’єкта, яке складається із сублімованого льоду, швидко обертається і викидає уламки в обох напрямках уздовж її орбіти, створюючи враження, що у неї є “антихвіст”, спрямований до Сонця, на додаток до звичайного хвоста.
Вчені раніше спостерігали “антихвости” і в інших комет, що свідчить про “повільний викид відносно великих частинок пилу переважно з освітленої Сонцем півкулі”.
За словами Леба, “антихвіст” – це аномалія, яка порушує два питання. “Яка природа антихвоста? Чому фахівці з комет ігнорують цю аномалію, наполягаючи на тому, що 3I/ATLAS — це відома комета?”, – заявив він.
Раніше вчені виявили, що об’єкт почав втрачати воду “як пожежний шланг” ще до того, як наблизився до Сонця. Це може пролити світло на те, як “цеглинки життя” можуть поширюватися іншими планетарними системами.