Дослідники повідомили, що різке зменшення чисельності населення Китаю приблизно 3000 років тому, в останні роки правління династії Шан, ймовірно, стало наслідком смертоносного збільшення кількості тайфунів та супутніх погодних явищ. Такого висновку вчені дійшли, об’єднавши давні тексти, археологічні дані та палеокліматичне моделювання, як зазначає Live Science.
Ці тайфуни, ймовірно, викликали катастрофічні повені, які обрушилися на Центральну рівнину Китаю, відому також як “колиска китайської цивілізації”.
Цей регіон був батьківщиною династії Шан, що правила долиною річки Хуанхе з 1600 до 1046 року до н.е. Вона зберегла найдавніші зразки писемності у вигляді ворожильних текстів, висічених на “ворожильних кістках”, виготовлених із черепашачих панцирів і бичачих лопаткових кісток. Окрім того, у столиці династії Шан, сучасному місті Аньян, було знайдено десятки тисяч бронзових, керамічних і нефритових артефактів, які свідчать про її багатство та могутність до повалення народом Чжоу.
У ході нового дослідження вчені намагалися з’ясувати, чи могли екстремальні кліматичні явища вплинути на культурні зміни в внутрішніх районах Китаю приблизно в той час, коли династія Шан зазнала краху. Коли дослідники зіставили дані з ворожильних кісток та археологічних пам’яток з палеокліматичними моделями, вони виявили, що причинами цього могли бути тайфуни та пов’язані з ними явища.
Згадки про погодні умови були виявлені на 55 тисячах написів на ворожильних кістках, датованих періодом між 1250 і 1046 роками до н.е., останніми двома століттями династії Шан. Ворожильні кістки містили більше передбачень, пов’язаних з майбутніми сильними дощами та стихійними лихами, пов’язаними з водою, що свідчить про зростаючу стурбованість суспільства Шан екстремальними зливами на Центральній рівнині.
При цьому, династія Шан не була єдиним суспільством, яке зазнало скорочення населення. Вчені дослідили археологічні дані про шари, що утворилися в той час на Чендуській рівнині на північний захід від Центральної рівнини. Цю територію населяли представники царства Шу, яке існувало одночасно з Шан, але проіснувало до 316 року до н.е. Вони виявили свідчення зруйнованих повінню будівель, датованих 950 роком до н.е., та зруйнованих дамб, датованих 500 роком до н.е. Крім того, кількість археологічних пам’яток на Чендуській рівнині зменшилася, і вони стали географічно сконцентровані у відносно піднесених районах, що свідчить про переселення людей на більш високі території.
Палеокліматичне моделювання, проведене дослідниками, підтвердило, що тайфуни, які рухалися на північ, та пов’язані з ними погодні явища, посилилися в період з 1850 до 1350 року до н.е., що вплинуло на народ Шан. Окрім того, активність тайфунів, що рухалися на захід, зросла в період з 850 до 500 року до н.е., торкнувшись народ Шу на Чендуській рівнині.
Вчені також зазначають, що погодні явища в цьому регіоні були вкрай мінливими, тому нестабільності в китайському суспільстві бронзової доби могли сприяти й інші фактори.
Раніше дослідники повідомили, що жриці таємничого культу в Стародавній Греції та Римі могли використовувати високотоксичний гриб для виклику психоделічних галюцинацій під час своїх ритуалів.