Китай може обігнати США в космосі за 10 років – звіт попереджає про нові перегони за Місяць і Марс – новини космосу
Експерти попереджають про стрімке зростання китайської космічної програми на тлі скорочення бюджету NASA
Федерація комерційного космосу (Commercial Space Federation) оприлюднила звіт, у якому йдеться про те, що Китай може обігнати США у новій “космічній гонці” протягом найближчих п’яти-десяти років. Швидкий розвиток китайських технологій різко контрастує з обмеженнями, які виникли через рекордні скорочення бюджету NASA, пише LiveScience.
Попередження пролунало менш ніж через два тижні після слухань у Комітеті Сенату США з питань торгівлі. Там колишній адміністратор NASA Джим Брайденстайн заявив, що “дуже малоймовірно”, що США зможе перевершити Китай у планах повернення людини на Місяць, якщо фінансування не буде відновлено.
Звіт під назвою “Червоне зміщення” описує швидке зростання космічних можливостей Китаю за останнє десятиліття, ознаки уповільнення взагалі відсутні. У 112-сторінковому документі зібрано актуальні дані про космічну інфраструктуру КНР: від нової орбітальної станції та супутникових мегасузір’їв до планів відвідати та колонізувати Місяць.
Автори дослідження зазначають, що Китай “не просто наздоганяє”, а задає новий темп, змінюючи уявлення про лідерство у космосі. Прогрес країни базується на послідовній політиці, стратегічних інвестиціях та технологічних досягненнях, які змінюють баланс глобальної влади.
Особливе занепокоєння викликають перспективи першої з 1972 року висадки людини на Місяць. Хоча NASA прагне здійснити місію Artemis до 2027 року, програма неодноразово відкладалася. Тим часом Китай до 2030 року планує реалізувати власний проєкт із висадкою астронавтів, підкріплений детальним картографуванням поверхні, доставленням зразків і розробкою важких ракет-носіїв.
Крім того, Пекін розробляє плани створення місячної бази з автономним ядерним реактором уже до 2035 року. Це може забезпечити Китаю перевагу у видобутку ресурсів та в перспективних місіях на Марс.
У низькій навколоземній орбіті Китай також прагне зміцнити позиції. Нещодавно завершена космічна станція Тяньгун стане єдиною великою державною станцією після виведення Міжнародної космічної станції з експлуатації наприкінці десятиліття. Одночасно країна розбудовує супутникові системи, які можуть скласти конкуренцію Starlink від SpaceX, а також планує запуск орбітальної сонячної електростанції та аналога телескопа Джеймса Вебба.
На Землі Китай має вже шість чинних космодромів, що дозволяє швидко нарощувати темпи запусків. Експерти підкреслюють, що країна виконує одразу кілька масштабних програм, які можна порівняти з американськими проєктами Apollo, МКС та комерційного космосу.
Ключем до цього прориву стало різке збільшення фінансування. Лише торік Китай інвестував у комерційний космос 2,86 млрд доларів, що більш ніж у 17 разів перевищує показник 2016 року.
Важливим складником також стала міжнародна співпраця в межах ініціативи “Космічний шовковий шлях”. У її рамках Китай вже реалізує понад 80 проєктів із Росією, Індією, Японією та іншими партнерами.
Співавтор звіту, аналітик космічної політики Університету штату Аризона Джонатан Ролл, визнав, що темпи розвитку Китаю його здивували. За його словами, майже всі дані, зібрані кілька років тому, вже потребували оновлення через масштабні зміни.
Натомість американська космічна програма потерпає від фінансових обмежень. Адміністрація Дональда Трампа запропонувала скоротити бюджет NASA майже удвічі, що поставило під загрозу низку довгострокових місій і негативно вплинуло на розвиток приватних космічних проєктів.
“США досі зберігають лідерство у багатьох сферах космосу, — зазначив президент Федерації комерційних космічних польотів Дейв Кавосса. — Але Китай рухається вперед дуже швидко і може випередити нас вже протягом п’яти-десяти років, якщо ми не змінимо підхід”.
На тлі зростальної космічної конкуренції між США та Китаєм, NASA обмежило доступ для громадян КНР до своїх програм та об’єктів, навіть для тих, хто має американські візи. Це рішення є частиною політики США, спрямованої на зміцнення лідерства в космічній галузі, зокрема у підготовці до пілотованих місій на Місяць. Такий крок підкреслює загострення відносин між двома країнами та їх прагнення першими встановити свої “правила гри” у космосі.