Питання про те, чи існує життя поза межами Землі, хвилює людство протягом століть. Хоча відповідь залишається відкритою, дослідники вже визначили кілька місць у нашій Сонячній системі, де потенційно можуть бути сліди біологічних процесів, повідомляє LiveScience.
Найбільше уваги традиційно привертає Марс. Сучасні дані свідчать, що сьогодні Червона планета є холодною пустелею, проте мільярди років тому на її поверхні була рідка вода. Марсоходи NASA Curiosity та Perseverance досліджують гірські породи в пошуках слідів мікробного життя. Окрім цього, Perseverance зібрав зразки, які планується доставити на Землю в рамках місії Mars Sample Return, що розробляється NASA та ESA.
За словами професора геології Університету Флориди Емі Вільямс, щонайменше один зі зразків містить ознаки, які можуть бути індикаторами давнього життя. Науковиця підкреслює, що повернення зразків допоможе дати відповідь на фундаментальне питання — чи самотні ми у Всесвіті.
Інший можливий напрямок пошуку — атмосфера Венери. Попри екстремальні умови на її поверхні, де температура перевищує точку плавлення свинцю, а тиск у 90 разів більший за земний, у верхніх шарах атмосфери можуть існувати мікроорганізми. Массачусетський технологічний інститут готує місії Morning Star (“Ранкова зірка”), щоб дослідити хмари планети та зібрати їхні зразки для аналізу на Землі.
У 2020 році науковці повідомили про можливе виявлення фосфіну в атмосфері Венери, що могло б свідчити про біологічні процеси. Втім, дані викликали суперечки, і дослідники сподіваються підтвердити чи спростувати цю інформацію завдяки новим місіям.
Потенційними осередками життя вважаються й крижані супутники Сатурна та Юпітера. Зокрема, Енцелад має підповерхневий океан і викидає в космос шлейфи води, зразки яких уже досліджували під час місії Cassini (“Кассіні”). У 2023 році вчені повідомили про виявлення у цих шлейфах фосфатів — важливого елементу для біологічних систем.
Супутник Юпітера Європа також привертає значну увагу. Він вкритий кригою, під якою міститься океан, що може підтримувати життя. У найближчі роки цей світ досліджуватимуть місії ESA Juice та NASA Europa Clipper, які стартували у 2023 та 2024 роках відповідно.
Ще один перспективний об’єкт — Титан, супутник Сатурна з густою атмосферою та унікальним метановим циклом, що подібний до циклу води на Землі. Зонд Huygens (“Гюйгенс”) у 2005 році здійснив посадку на його поверхню. Наразі з досліджень відомо, що атмосфера Титана, ймовірно, може створювати складні молекули, що є “будівельними блоками” для життя.
Не менш цікавою для дослідників залишається й карликова планета Церера. Дані місії NASA Dawn свідчать, що під її поверхнею можуть бути запаси рідкої води. Це робить її ще одним кандидатом на можливість існування живих організмів.
Науковці наголошують, що потенційне життя у Сонячній системі навряд чи розвинене настільки, щоб встановити контакт. Найімовірніше, що це мікробні форми, які збереглися в умовах, придатних для існування. Утім, пошук продовжується, і вчені припускають, що саме людству доведеться зробити перший крок у цьому діалозі.
Дослідження швейцарських вчених показало, що на ранній Землі, у перші три мільйони років її існування, були відсутні ключові елементи, необхідні для зародження життя, зокрема вода, вуглець та сірка. Ці життєво важливі “інгредієнти” з’явилися пізніше, найімовірніше, внаслідок потужного зіткнення з іншим небесним тілом, що мало назву Тея.