Учені за допомогою цифрових технологій прибрали маски і відтворили зовнішній вигляд облич мумій, які були знайдені в Андах Колумбії. Завдяки цьому дослідники показали, який вигляд ці люди мали за життя, повідомляє Live Science.
Ці люди жили між XIII і XVIII століттями. Їх поховали з похоронними масками, які закривали обличчя. Ці мумії є єдиними зразками похоронних практик, характерних для доколумбової Америки, виявленими в Колумбії. Могили цих людей розграбували, тому про їхнє життя було відомо мало.
Джессіка Лю, керівник проєкту Face Lab у Ліверпульському університеті імені Джона Мурса у Великій Британії, заявила, що проведена реконструкція розповіла про “захопливі культурні практики” корінних народів, які жили в Південній Америці.
Мумії належали дитині 6-7 років, жінці близько 60 років і двом молодим чоловікам. Усі вони були прикрашені стилізованими масками зі смоли, глини, воску та кукурудзи. Усі маски були пошкоджені: у них відсутні носи і фрагменти біля основи, але збереглися декоративні намистини, що окреслюють очі. Ці люди належали до доіспанського населення Східних Кордильєр, регіону в колумбійських Андах. Радіовуглецевий аналіз показав, що вони жили між 1216 і 1797 роками.
Вчені провели комп’ютерну томографію черепів, яка дала змогу зробити їхні тривимірні зображення. Завдяки цьому дослідники “фактично зняли маски з черепів цифровим способом”. Після цього вчені використали спеціальне програмне забезпечення, щоб накласти м’язи, м’які тканини і жир на черепи.
Команда використала дані про середню товщину лицьових тканин сучасних дорослих чоловіків-колумбійців, щоб відтворити обличчя чоловіків. Дані про сучасні тканини колумбійських дітей і жінок відсутні, але вчені все ж реконструювали обличчя жінки і дитини, додавши м’язи і підігнавши їх під кожен конкретний череп, а також додавши обличчю дитини трохи жиру. Розмір і форма носа були визначені шляхом вимірювання кісткових тканин черепа і подальшого вибору найбільш підходящого носа з безлічі варіантів.
Дослідники також вибрали типові для цієї місцевості кольори шкіри, очей і волосся. Найскладніша частина відтворення зовнішності – додавання текстур, таких як пори, зморшки, вії.
“Текстура завжди є найбільшою проблемою, тому що ми просто не знаємо, який вони мають вигляд, чи є у них шрами або татуювання на обличчі, і чи дійсно це їхній тон шкіри. Те, що ми уявляємо з точки зору текстури, — це усереднене уявлення, засноване на тому, що ми знаємо про цих людей”, – сказала Лю.
Вона додала, що це важливо, оскільки зовнішність відтворюють на підставі усереднених даних про групу, але люди не бувають “середніми”.
Нещодавно вчені виявили останки стародавніх людей, які вказують на те, що практика муміфікування небіжчиків була набагато поширенішою, ніж вважалося до цього. Кістки зі слідами муміфікації знайшли на території Південно-Східної Азії та Південного Китаю, їхній вік оцінюють у 12 тисяч років.