Науковці з Федеральної політехнічної школи Лозанни (École polytechnique fédérale de Lausanne, EPFL) провели дослідження за допомогою штучного інтелекту та методів машинного навчання. У результаті вони встановили, що для здоров’я кишківника важливе не лише те, що саме людина їсть, а й наскільки регулярно вона дотримується здорового раціону.
Дослідження, опубліковане в журналі Nature Communications, підтвердило, що дієта, багата на фрукти, овочі, клітковину та горіхи, сприяє зростанню мікробного різноманіття кишківника. Водночас учені виявили, що нерегулярне споживання навіть найкорисніших продуктів може нівелювати їх позитивний ефект.
“Не можна переїдати овочами в один день, а потім тиждень харчуватися нездорово. Наші результати показують, що стабільність у споживанні корисної їжі має вирішальне значення для підтримки здорової мікробіоти”, — зазначив доцент EPFL Марсель Салате, керівник Лабораторії цифрової епідеміології.
Команда EPFL працювала спільно з дослідниками Каліфорнійського університету в Сан-Дієго. Вони також встановили, що взаємозв’язок між мікробіотою кишківника людини та її раціоном можна передбачити з точністю до 85%. За допомогою аналізу зразків калу, машинне навчання здатне визначити харчові звички людини — і навпаки.
Такі результати стали можливими завдяки використанню бази даних приблизно 1000 учасників програми Food & You. Користувачі реєстрували свої прийоми їжі за допомогою застосунку MyFoodRepo, створеного тією ж лабораторією EPFL. Програма на базі штучного інтелекту аналізувала фотографії або штрих-коди продуктів у режимі реального часу, визначаючи їхню харчову цінність.
“Традиційні опитування про харчування не дозволяють зібрати всі точні дані. Завдяки штучному інтелекту ми вперше отримали можливість відстежувати реальні харчові звички у великому масштабі”, — пояснив провідний автор дослідження, докторант Рохан Сінгх.
За його словами, ці результати особливо важливі для профілактики шлунково-кишкових розладів, пов’язаних зі способом життя. Вчасний аналіз мікробіоти може підказати, які саме зміни в раціоні допоможуть поліпшити здоров’я людини, а штучний інтелект може стати ефективним інструментом для персональних рекомендацій.
Салате додає, що результати дослідження свідчать про необхідність оновлення чинних дієтичних рекомендацій. Вони мають враховувати не лише кількість та види продуктів, але й сталість здорових харчових звичок.
Лабораторія EPFL уже застосовує MyFoodRepo у нових наукових проєктах. Один із них вивчає зв’язок між харчуванням і когнітивними функціями, інший — вплив харчових добавок в ультраоброблених продуктах на мікробіоту кишківника.
“Ми створили цей додаток для власних потреб, але він швидко став частиною міжнародних досліджень харчування”, — підсумував Салате.
Згідно з масштабним звітом EAT-Lancet Commission 2025, менше ніж 1% людей у світі дотримуються дієти, яка є одночасно корисною для здоров’я та для планети, що призводить до щонайменше 15 мільйонів передчасних смертей щорічно і ставить під загрозу п’ять ключових екологічних систем. Перехід до Планетарної дієти здоров’я (Planetary Health Diet), що базується на овочах, бобових і горіхах з обмеженим споживанням м’яса міг би запобігти цим смертям, скоротити викиди парникових газів на 20% і дозволив би прогодувати 10 мільярдів людей, використовуючи менше землі.